А з Нього ви в Христі Ісусі, що став нам мудрістю від Бога, — праведністю ж, і освяченням, і відкупленням
—1 Коринтянам 1:30

Кожна людина хоче бути правою, або праведною. Тому ми часто бачимо, як люди сперечаються через усякі дрібниці, наполягаючи на своїй правоті. На жаль, християни також сперечаються між собою про різні вчення, намагаючись щось довести одне одному, замість того щоб насолоджуватися даром праведності, багатством благодаті й Божими благословеннями, і намагаються переконати інших і довести їм, що вони неправі. Як казав один проповідник: «Радісна Звістка настільки добра, що немає сенсу її комусь нав’язувати й переконувати, що Христос — смачна їжа». Коли ми намагаємося комусь довести свою правоту, ми тим самим уподібнюємося тим, про кого в Писанні сказано: „Вони бо, не розуміючи праведности Божої, і силкуючись поставити власну праведність, не покорились праведності Божій“. [Рим.10:3]

У Коринті суперечки й життєві незгоди між віруючими дійшли до того, що вони почали вирішувати їх у суді. На що Павло пише їм: „Чому краще не терпите кривди? Чому краще не маєте шкоди?“ [1Кор.6:7] А все почалося з розбіжностей у вченні й нерозуміння Божої праведності. Павло пише їм: „Бо коли заздрість та суперечки між вами, то чи ж ви не тілесні, і хіба не по-людському робите?“ [1Кор.3:3] Хіба не це відбувається сьогодні, коли дехто каже: «Ось цей проповідник чи пастор правий, і я з ним згоден, а ось той — неправий», і починаються марні суперечки? Тут «тілесні» означає не грішні, а підзаконні. У 1-му вірші написано: „І я, браття, не міг говорити до вас, як до духовних, але як до тілесних, як до немовлят у Христі.“ [1Кор.3:1] А хто такі немовлята в Христі? „Так і ми, — поки дітьми були, то були поневолені стихіями світу. Як настало ж виповнення часу, Бог послав Свого Сина… щоб викупити підзаконних [немовлят]“ [Гал.4:3-5] Тому тілесні — це ті, хто й далі живе за Законом, як світські люди, і відповідно намагається утвердити свою власну праведність.

Божа праведність не має нічого спільного з нашими ділами, нашою поведінкою і нашою правотою. Божа праведність — це Божий дар. У кожному, хто повірив в Ісуса і прийняв Його своїм Господом і Спасителем, Христос живе Своїм Духом. І Сам Христос є нашою праведністю. [1Кор.1:30] Коли ми розуміємо це, або, як каже Писання, «розуміємо праведність Божу», тоді автоматично зникає всяке бажання сперечатися й доводити щось комусь. Адже ті, хто приймає дар праведності й рясноту благодаті, панують у житті. [Рим.5:17] А царі ні з ким не сперечаються.