Церква без кордонів
То що ж, браття? Коли сходитесь ви, то кожен із вас псалом має, має науку, має мову, обʼявлення має, має вияснення, — нехай буде все це на збудування!
—1 Коринтянам 14:26
Церква — це Тіло Христа
Церква — це тіло Ісуса Христа, і кожен із нас, хто вірує в Господа Ісуса Христа, є органом у Його тілі [1Кор.12:27]. Це не означає, що ми неповноцінні поодинці, бо в нас живе Христос. Це означає, що коли ми збираємося разом, то настає повнота, яка наповнює все в усьому [Еф.1:22-23]. У чому ж полягає ця повнота? Павло пише: щоб ви, вкорінені та основані в любові, „змогли зрозуміти зо всіма святими, що то ширина й довжина, і глибина й вишина, і пізнати Христову любов, яка перевищує знання, щоб були ви наповнені всякою повнотою Божою“ [Еф.3:18-19]. Саме розуміючи і приймаючи велику любов Христа, ми наповнюємося Його повнотою.
І церква існує саме для того, щоб кожен орган наповнювався цією повнотою — Його любовʼю. Увесь сенс збиратися разом — щоб наповнюватися. Павло часто вживає слово „збудування“, коли говорить про християн, які збираються разом: „Я ж хочу, щоб мовами говорили всі, а ліпше — щоб пророкували: більший бо той, хто пророкує, аніж той, хто говорить мовами, хібащо пояснює, щоб будувалася Церква“ [1Кор.14:5]. Часто, коли ми чуємо слово „пророцтво“, то маємо на увазі, що хтось говорить про майбутнє, і зазвичай це якісь катаклізми, але це старозавітний дух пророцтва. Дух пророцтва нового завіту розкривається в таких словах: „Засвідчення Ісусове, — то дух пророцтва“ [Об.19:10].
У Старому Завіті Святий Дух сходив на пророків, і вони свідчили про Месію, Який мав прийти у світ і спасти всіх. Але в Новому Завіті Святий Дух свідчить не про те, що буде, а про те, що Ісус уже здійснив заради нас на хресті. Коли Святий Дух зійшов на апостолів у День Пʼятидесятниці, то прибульці в Єрусалимі чули, як вони говорять „про великі діла Божі“ [Дії.2:11]. Святий Дух завжди вказує на Сина Божого і на те, яке велике діло Боже Він здійснив заради нас на хресті.
Дари Святого Духа
У 24-му розділі книги Буття є чудова історія про те, як Авраам послав свого слугу знайти дружину для свого сина Ісака. Коли слуга знайшов Ревеку, то спершу дав їй подарунки — золоту сережку для носа і два золоті браслети на руки, а потім розповідав родичам Ревеки про свого пана Авраама, його дружину Сарру, а також його сина Ісака. У цій історії розкривається дивовижна картина того, що сьогодні робить Дух Святий. Небесний Отець зображений в особі Авраама, батька народів. Його дружина Сарра — Божа благодать [Гал.4:22-26]. Ісак, думаю, ви вже здогадалися, — це Син Божий Ісус Христос, Якого Отець приніс у жертву на Голгофському хресті. Дух Святий уособлений в особі слуги, а Ревека, яку Святий Дух вибрав за дружину для Ісуса, — прообраз церкви.
Коли Дух Святий оселяється в людині, то насамперед Він дає їй дари: „Є різниця між дарами милости, Дух же той Самий… І КОЖНОМУ дається виявлення Духа на користь. Одному бо Духом дається слово мудрости, а другому слово знання тим же Духом, а іншому віра тим же Духом, а іншому дари вздоровлення тим же Духом, а іншому роблення чуд, а іншому пророкування, а іншому розпізнавання духів, а тому різні мови, а іншому вияснення мов“ [1Кор.12:4,8-10]. Зверніть увагу на слово „кожному“, тож не думайте, що у вас немає жодного дару від Духа.
„І сталося, як він [Лаван, брат Ревеки] побачив сережку та наручні на руках сестри своєї, і коли почув слова Ревеки, сестри своєї, що говорила: «Отак говорив мені той чоловік», то прибув він до того чоловіка, — а той ось стоїть при верблюдах біля джерела, — і сказав: «Увійди, благословенний Господа! Чого стоятимеш надворі? А я опорожнив дім і місце для верблюдів»“ [Бут.24:30-31]. Коли наші невіруючі родичі бачать прояв дарів Святого Духа, а також наше засвідчення Ісуса, то вони з радістю приймуть Святого Духа у свій дім [своє серце].
„Коли ж усі пророкують, а ввійде якийсь невіруючий чи сторонній, то всі докоряють йому, усі судять його, і так таємниці серця його виявляються, і так він падає ницьма і вклоняється Богові й каже: «Бог справді між вами!»“ [1Кор.14:24-25]. Докоряють у чому? „А як прийде, Він світові виявить про гріх, і про праведність і про суд“. Про який гріх? „Про гріх, — що не вірують у Мене“. Про яку праведність? Божу праведність — Ісуса Христа. Про який суд? „А про суд, — що засуджений князь цього світу“ [Ів.16:8-11]. Як невіруючий чи сторонній судиться? Він виправдовується! Адже написано: „Хто оскаржувати буде Божих вибранців? Бог Той, що виправдує“ [Рим.8:33]. А хто вибраний? Ті, хто в Христі Ісусі — Божому Вибранцеві. Диявол, князь світу, або гріх у тілі був засуджений у тілі Ісуса Христа на хресті [Рим.8:3].
Наповнюючись любовʼю Христа
Дізнавшись, що ми виправдані й маємо мир із Богом через Господа нашого Ісуса Христа, Дух Святий наповнює наше серце любовʼю Христа [Рим.5:1,5]. Божою любовʼю ми наповнюємося зсередини, а не ззовні. Щоразу, коли ми збираємося, то „КОЖЕН із вас псалом має, має науку, має мову, обʼявлення має, має вияснення“ [1Кор.14:26]. Щоразу, коли дар Святого Духа діє через нас і інший отримує збудування, то Божа любов, вилита Духом Святим, тече через нас. І який результат? Коли Ісус дав живу воду самарянці, то Він Сам наситився. Учні, які ходили до міста купити їжі й запропонували Йому поїсти, були здивовані: „Хіба хто приніс Йому їсти?“ [Ів.4:32-33]. Коли з нас тече жива вода й виливається на інших, то наше серце насичується любовʼю Христа.
Щоразу, коли ми збираємося — вдома на кухні, у лісі на пікніку, біля озера на риболовлі чи на сайті в інтернеті — і в кожного Є або пісня про Ісуса, або вчення про Ісуса, або обʼявлення про Ісуса, або пророцтво про Ісуса, то кожен із нас через це наповниться любовʼю Христа, сповниться Божою любовʼю, що наповнює все в усьому.
Коли Лот, прообраз покривала закону, покинув Авраама, то Бог сказав йому: „Зведи очі свої, та поглянь із місця, де ти, на північ, і на південь, і на схід, і на захід, бо всю цю землю, яку бачиш, Я її дам навіки тобі та потомству твоєму… Устань, пройдись по Краю вздовж його та вширшки його, — бо тобі його дам!“ [Бут.13:14-15,17]. Бог, коли воскресив нас, то помістив нас у Христа Ісуса [Еф.2:6]. І коли ми перебуваємо в цьому найвищому становищі, Бог говорить нам ті самі слова: „Поглянь на всі чотири сторони і пізнай Мою любов — її ширину, довжину, висоту й глибину — і тоді ти заволодієш усією тією спадщиною, яка вже тобі належить, яка в тобі живе, бо все Моє — твоє“ [Лк.15:31].