На початку 2017 року в моєму житті був цікавий період. У голову сипалися всілякі пророцтва про наступаючий день Господній і різні катаклізми, що насуваються на цей світ. Одної ночі навіть було таке, що я прокинувся від голосу, який голосно сказав мені у вухо: «Вавилон буде засуджено!», а коли прокинувся, було слово: «Пророкуй, сину людський: Вавилон буде зруйновано!» Потім було видіння про великий землетрус в Америці, і воно було настільки явним і сильним, що мене від жаху того, що відбувалося, трусило, і я навіть написав друзям-юдеям, щоб вони поверталися з Америки до Ізраїлю. Вони, мабуть, подумали, що я переїв грибів, бо один із них запитав, як я почуваюся. :-)

Рік знамень і повнота поган

Той рік справді був особливим. На початку року президентом Америки, яка є прообразом поган, бо там зібралися представники всіх народів, став Дональд Трамп (на подив багатьох). Його прізвище в перекладі з англійської означає сурма. Одразу спадають на думку слова Павла: „раптом, як оком змигнути, при останній сурмі: бо засурмить вона — і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!“ (1Кор.15:52) В англійському перекладі короля Якова слово сурма так і написано — трамп (trump).

Також примітним був той факт, що в день інавгурації президентові Трампу було рівно 70 років 7 місяців і 7 днів від дня його народження. Три сімки символізують повноту, а число 70 — це число, або повнота поган, бо від Ноя пішло 70 народів, і в Ісуса, крім 12 учнів, що символізують 12 племен Ізраїлю, було ще 70 учнів, що символізують 70 родів поган. Коли йдеться про повноту поган, згадується вірш із Послання до римлян: „Бо не хочу я, браття, щоб ви не знали цієї таємниці, — щоб не були ви високої думки про себе, що жорстокість сталась Ізраїлеві почасти, аж поки не ввійде повне число поган“ (Рим.11:25)

Навесні того року президентом Франції став Емманюель Макрон. Здавалося б, що тут такого, став собі президентом якийсь економіст, та й усе. Почнімо з того, що його ім’я таке саме, як у нашого Господа Ісуса Христа, — Еммануїл, що в перекладі є: З нами Бог. (Мт.1:23) А прізвище Макрон із французької буквально означає знак, або накреслення, про яке згадується в 13-му розділі Об’явлення. Навіть дата 14 травня (початок його правління) збігається з днем утворення держави Ізраїль, коли було проголошено декларацію про її незалежність. Якщо президентство Трампа вказує нам на повноту поган, то президентство Макрона — на скорботу Якова, яка почнеться одразу після останньої сурми.

Потім улітку 2017 року над Америкою пройшло сонячне затемнення. Ну й що, що затемнення, багато всяких сонячних затемнень трапляється. Особливість цього знамення полягає в тому, що воно пройшло із заходу на схід і тільки через територію США, а через 7 років над Америкою пройде ще одне сонячне затемнення, з півдня на північ, і ці два знамення утворюють хрест. Думаю, таке буває нечасто. Як ми вже казали, Америка символізує поган, а число сім — їхню повноту, і щойно настане повнота поган, тоді, як писав Павло, „Прийде з Сіону Спаситель, і відверне безбожність від Якова“ (Рим.11:26). Це станеться після скорботи Якова, але перед тим, при останній сурмі, Божа церква буде вхоплена до Ісуса на небеса, а Вавилон буде зруйновано.

А восени була ще одна примітна подія — на небі зорі вишикувалися в знамення, описане в 12-му розділі Об’явлення. (Я писав про це докладніше в статті «Знамення Сина Людського».) Хтось уважає це вигадками, хтось каже, що таке часто буває, а хтось каже, що користі з нього немає, бо його неможливо побачити на небі, адже сонце — частина цього знамення. Бога теж ніхто ніколи не бачив, але це не означає, що коли Його ніхто не бачив, то Його немає. ;-) Ісус ясно казав, що з наближенням кінця віку „будуть землетруси великі та голод, та помір місцями, і страшні та великі ознаки на небі.“ (Лк.21:11) Зверніть увагу на слово великі, бо в Писанні нечасто можна знайти велике знамення, і знамення з 12-го розділу Об’явлення — одне з таких.

І наприкінці року сталася ще одна подія, яка, вірю, теж є значущою в «пророчому календарі» Господа. 6 грудня президент Трамп (як представник і лідер поганського світу) визнав Єрусалим столицею Ізраїлю. Багато президентів Америки, починаючи з Клінтона, відкладали це рішення, але ось 2017 рік, який для Ізраїлю був ювілейним, настав, і рівно через 50 років після Шестиденної війни, коли Ізраїль повернув Єрусалим під свій контроль, Єрусалим було визнано народами, або поганами. Хтось скаже: «Та ж багато країн досі проти». Неважливо, Господь діє зовсім по-іншому. Якщо лідер визнав, значить, усі визнали. В Ісуса-то багато юдеїв вірили, але лідери юдеїв Його відкинули, а для Бога це означає, що й увесь народ відкинув.

Добре, і що все це означає? А означає те, що пришестя нашого Господа і Спасителя наближається. Не знаю, цього року, чи наступного, чи через три роки, але дуже близько, і хотілося б швидше. Це як кохана, яка з нетерпінням чекає свого нареченого, а Він усе зволікає. Мабуть, що довше зволікає, то сильніша радість від зустрічі. :-)

Дивовижно також те, що того року вийшла величезна безліч із середовища тих, хто видає себе за християн, які суперечили пророцтвам про близьке повернення Господа, з усілякими єресями, кажучи, що пришестя Господа вже було в 70 році, а також що воно не дуже скоро, бо і 50, і 100 років тому були деякі, що казали, ніби Господь от-от прийде, а Він не приходив у призначені ними роки, тож, мовляв, чим 2017 рік відрізняється від інших? Це також було знаменням того, що перед пришестям Господа, як казав Ісус, „повстануть христи неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити ознаки та чуда, щоб спокусити, як можна, і вибраних.“ (Мр.13:22) Тут вибрані — це юдеї.

До речі, ці дві крайності, або дві омани, не нові, бо про них писали святі апостоли Павло й Петро, і ми розглянемо їх нижче.

День Господній

Стережися ж базікань марних, бо вони ще більше провадять до безбожности, а їхнє слово, як рак, буде ширитися. Від таких Гіменей і Філіт, що вони погрішилися в правді, казавши, що воскресіння було вже, і віру деяких руйнують.
—2 Тимофію 2:16-18

Існують так звані претеристи, які навчають, що всі пророцтва, описані в книзі Об’явлення, уже сталися в 70 році, включно з пришестям Ісуса й воскресінням мертвих.

Як писав Павло, таке вчення руйнує віру, бо робить марною нашу блаженну надію та з’явлення слави великого Бога й Спаса нашого Христа Ісуса. (Тит.2:13) Якщо Ісус уже приходив, то на що ми сподіваємося і кого ми чекаємо? Якщо шлюб Агнця й церкви вже був, то частиною якої спільноти ми є?

Ні, друзі мої, ми, віруючі в Ісуса, — Божа церква, і дуже скоро, при голосі архангола та при Божій сурмі, ми будемо забрані на небеса на зустріч Господню на повітрі. Коли апостол Павло писав про цю подію в Посланні до солунян, він також написав наостанок: „Отож, потішайте один одного цими словами!“ (1Сол.4:18) Бачите, коли ми кажемо одне одному, що скоро Господь повернеться і забере нас до Себе, то цим ми потішаємо одне одного, а втіха — це справа Святого Духа, бо Ісус назвав Його іншим Утішителем.

Далі Павло продовжує, що про часи й пори немає потреби писати, бо день Господній прийде, як злодій уночі. Як злодій він прийде для невіруючих, бо далі Павло пише: „Бо коли говоритимуть: «Мир і безпечність», тоді несподівано прийде загибіль на них, як мука тієї, що носить в утробі, — і вони не втечуть!“ Але ми не в темряві, щоб цей день захопив нас, як злодій, бо ми, віруючі в Ісуса, — сини світла й сини дня. (1Сол.5:1-5)

Як Дух Божий указував пророкам старого заповіту на швидке пришестя Месії, так і тепер Дух Божий указує нам на швидке пришестя нашого Спасителя.

Одне не заховане від нас

3 Насамперед знайте оце, що в останні дні прийдуть із насмішками глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями, та й скажуть: „Де обітниця Його приходу?“
8 Нехай же одне це не буде заховане від вас, улюблені, що в Господа один день — немов тисяча років, а тисяча років — немов один день!
—2 Петра 3:3-4,8

У відповідь на брехню всіляких зухвальців, які противляться Божим пророцтвам, кажучи, що Його пришестя не скоро, апостол Петро дає нам підказку: „Нехай же одне це не буде заховане від вас“. Якщо день і година повернення нашого Улюбленого від нас і заховані, то одне від нас не заховане — те, що в Господа один день — немов тисяча років, а тисяча років — немов один день. «І що з того?» — можливо, заперечить хтось. А те, що в Писанні заховано багато різних Божих перлин, у яких говориться, що Господь повернеться рівно через два дні.

В Євангелії від Івана, яка є пророчою, бо Ісус там відкривається нам Сином Божим (орел, що летить), написано, що коли Ісус почув, що Лазар нездужає, то зостався два дні на тім місці, де був. (Ів.11:6) Ім’я Лазар у перекладі з гебрейської (Елеазар) означає Божий помічник і символізує Духа Святого. Символічна хвороба Святого Духа — це подія, що сталася зі Степаном: „А Степан, повний Духа Святого, на небо споглянув, — і побачив Божу славу й Ісуса, що по Божій правиці стояв, і промовив: „Ось я бачу відчинене небо, і Сина Людського, що по Божій правиці стоїть!“… І побивали камінням Степана, що молився й казав: „Господи Ісусе, — прийми духа мого!““ (Дії.7:55-56,59)

Степан бачив Ісуса стоячим, бо Ісус збирався повернутися до Юдеї, якби лідери юдеїв повірили Святому Духові, Який проповідував їм через Степана. Але як казав про них Степан: „О ви, твердошиї, люди серця й вух необрізаних! Ви завжди противитесь Духові Святому, як ваші батьки, так і ви!“ (Дії.7:51) Юдеї відкинули свідчення Святого Духа, тому, коли Ісус почув, Він зостався на два дні (дві тисячі років) на тім місці, де був, — по Божій правиці.

Пробувши там два дні, Ісус сказав: „Ходімо знову в Юдею“. (Ів.11:7) Знову — значить ще раз. :-) Тут заховане одкровення про друге пришестя Ісуса до Юдеї, коли Він зійде на Оливну гору. Коли учні Ісуса дивилися на Його вознесіння в хмарі, то перед ними стали два мужі в білій одежі й сказали: „Галілейські мужі, — чого стоїте й задивляєтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, прийде так…“ (Дії.1:11)

В іншій історії з цієї ж Євангелії від Івана говориться про самарян, які увірували в Ісуса через слово жінки. Після того як вони прийшли до Ісуса, вони благали Його, щоб у них позостався, і Він перебув там два дні. (Ів.4:40) Самаряни тут символізують поган, бо самарянка сама сказала, що юдеї не сходяться з ними, і Ісус уже майже дві тисячі років Своїм Духом перебуває серед поган зі Своєю Церквою (прообразом якої є самарянка), і справді, переважно Церква складається з поган. Тут точкою відліку можна вважати момент, коли Пилип прийшов до Самарії, проповідував там і творив чуда.

Коли Ісус був у Самарії, то написано, що значно більше їх увірувало через слово Його. (Ів.4:41) Так само, коли Пилип проповідував їм Христа, то самаряни прийняли Боже Слово. (Дії.8:14) Усе це сталося якраз одразу після того, як Степана побили камінням.

У цьому ж розділі Дій ми можемо прочитати, як Дух Господній Пилипа забрав, і його більше не бачили. Чим вам не прообраз вхоплення церкви (Святим Духом)? Навіть ім’я Пилип грецькою означає «любитель коней» і символізує Божу колісницю, або покоління віруючих, які будуть вхоплені Господом на небеса. Бо є деякі, хто навчає, що в Писанні немає вхоплення і вхоплення — це лише особисте переживання. Не знаю, у кого які там особисті переживання, але тут ясно написано, що скопець уже більше не бачив його. Дуже схоже на історію Еноха зі Старого Заповіту, який був, і в якусь мить його не стало.

Є також історія в Євангелії від Луки про милосердного самарянина й два динарії, які символізують два дні, бо динарій був денною платнею робітника. Також є історія в Євангеліях від Матвія і Марка, де говориться, що за два дні була Пасха Господня і первосвященики шукали, як би забити Його. Це вказує на велику скорботу й на переслідування віруючих юдеїв, а також на те, що двох свідків уб’є антихрист. У Писаннях заховано багато речей, що вказують на близьке пришестя Господа.

Тому, як писав улюблений апостол Павло, тіштеся надією, а наша надія на швидке повернення Ісуса, яку Павло також називає блаженною, не засоромить і не розчарує нас, бо любов Божа вилилася в наші серця Святим Духом, даним нам. Бог же надії нехай вас наповнить усякою радістю й миром у вірі, щоб ви збагатились надією, силою Духа Святого!