1 Хто живе під покровом Всевишнього, хто в тіні Всемогутнього мешкає, 2 той скаже до Господа: „Охороно моя та твердине моя, Боже мій“, — я надіюсь на Нього! 3 Бо Він тебе вирве з тенет птахолова, з моровиці згубної, 4 Він пером Своїм вкриє тебе, і під крильми Його заховаєшся ти!..
–Псалом 90:1-4

Ви, можливо, чули вислів «Бог допускає». Його часто вживають християни, намагаючись пояснити важкі ситуації та проблеми, що відбуваються в їхньому житті та житті інших братів і сестер. Дуже часто це також підтверджують історією, яка сталася з Йовом. «І якщо з такою непорочною та богобоязливою людиною, як Йов, Бог допустив таке, то куди вже нам, грішним?» Усе це відбувається через нерозуміння Божої сили та Його любові до нас, яку Він щедро вилив на нас у Христі Ісусі.

Божі дари невідмінні

Часто, коли говориш невіруючим про Божу любов, можна почути заперечення: «Якщо Бог такий люблячий, то чому у світі стаються землетруси, цунамі й торнадо, що забирають життя десятків, а то й сотень тисяч людей? Чому війни, епідемії та голод?» А законники тут як тут: «Бог допускає всі ці речі, бо люди й далі грішать і, звичайно, заслуговують на покарання!»

Одного разу Ісусові розповіли про те, як Сілоамська башта впала й розчавила 18 людей, а також що Пилат наказав убити деяких галілеян, які приносили жертви. Ісус відповів їм: „Чи ви думаєте, що оці галілеяни, що так постраждали, грішніші були від усіх галілеян? Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!“ (Лк.13:2-3) Також про загиблих під баштою Він сказав: „чи думаєте, що ті винні були більш за всіх, що в Єрусалимі живуть? Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!“ (Лк.13:4-5) Іншими словами, Ісус казав євреям, які жили в законі, що якщо вони думають, що вижили, бо були праведнішими за своїми ділами, ніж загиблі, то з ними станеться те саме. Саме це з ними й сталося, коли римський полководець Тит зруйнував Храм у 70 році й убив сотні тисяч мешканців Єрусалима, бо вони не прийняли Божої праведности, і сповнилися слова Ісуса: „Єрусалиме, Єрусалиме… Скільки раз Я хотів позбирати дітей твоїх, як та квочка збирає під крила курчаток своїх, — та ви не захотіли!“ (Лк.13:34)

Річ у тім, що не Бог допускає всі ці речі, а Адам допустив, щоб диявол і смерть почали правити світом, а зі смертю у світ прийшли хвороби, епідемії, голод, убивства, землетруси, руйнування, нещасні випадки та всілякі прокляття, бо написано, що „за переступ одного смерть панувала…“ (Рим.5:17) І не Бог прокляв землю, бо Він нікого не проклинає, а Господь Бог сказав Адамові: „проклята через тебе земля!..“ (Бут.3:17) Господь зробив Адама володарем світу, але диявол хитрістю вкрав в Адама цю владу, і, отримавши владу, приніс у світ смерть і всілякі її вияви — хвороби, голод, бідність, війну, руїну тощо.

«А хіба Бог не сильніший за диявола? Чому Він його відразу не зупинив?» — можливо, хтось запитає. Господь не варвар і не деспот, що дає щось у дар, а потім забирає, якщо щось не так. У Біблії написано, що Боже покликання та Його дари невідмінні: „Бо дари й покликання Божі невідмінні“ (Рим.11:29) (в одному сучасному російському перекладі цей вірш звучить так: «Бог ніколи не змінює Свого рішення щодо тих, кого кличе до Себе, і щодо тих дарів, що дає їм»). Також написано: „Небо, — небо для Господа, а землю віддав синам людським!“ (Пс.113:24) Бог віддав землю синам людським раз і назавжди, і ворог, скориставшись тим, що він сильніший і мудріший за людину, отримав владу над нею. Саме тому він приходив у присутність Господа разом з іншими Божими синами. (Йов.1:6)

Сила гріха — Закон

Будьте тверезі, пильнуйте! Ваш супротивник — диявол — ходить, ричучи, як лев, що шукає пожерти кого.
–1 Петра 5:8

Якщо хтось панує, то в нього має бути сила, а без сили не може бути жодної влади. Ворог отримав свою силу, щоб панувати, коли Адам згрішив. Але звідки гріх узяв свою силу? З дерева пізнання добра й зла, бо саме звідти Адам з’їв заборонений плід. З’ївши плід, Адам почав соромитися — до нього прийшли самоосуд і почуття провини, почав боятися Господа — до нього прийшов страх, і з усім цим прийшли прокляття та смерть. Усе створіння потрапило в рабство смерті й тління. Ось чому Павло писав, що „Жало ж смерти — то гріх, а сила гріха — то Закон“ (1Кор.15:56) Сила гріха й диявола — це дерево пізнання добра й зла, або дерево закону, „Законом бо гріх пізнається“ (Рим.3:20), і Адам пізнав гріх, коли з’їв із цього дерева.

У Приповістях Соломона написано, що „Гнів царя — немов рик левчука…“ (Прип.19:12) Цар — це Господь Бог, але дуже цікаво те, що не Господь ходить, ричучи, як лев, а це робить диявол. Про диявола сказано, що він ходить, ричучи, як лев, удаючи Божий гнів. Бог є Суддею всесвіту, але Він не є ні обвинувачем, ні виконавцем вироку. Ви коли-небудь бачили, як відбувається суд присяжних? Прокурор обвинувачує, адвокат захищає, суддя стежить за порядком, присяжні виносять остаточний вирок, а виконавці приводять його в дію. На небесах був такий самий розподіл. Був, бо він змінився, але про це трохи згодом, а зараз ми намагаємося зрозуміти, чому з Йовом сталося те, що сталося.

Тож обвинувач, або прокурор, — це диявол, адвокат — це Господь, суддя — це Бог, присяжні — це Закон, бо закон визначає, чи вчинила людина злочин, чи ні, а виконавці — це ангели. Зверніть увагу, що Господь на боці людини й захищає її, а не обвинувачує. Саме це робив Господь, коли сатана прийшов обвинувачувати Йова: „Чи звернув ти увагу на раба Мого Йова? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, що Бога боїться, а від злого втікає“. (Йов.1:8) Зверніть увагу на відповідь прокурора: „Чи ж Йов дармо боїться Бога?“ (Йов.1:9) Дуже цікаве слово вжив прокурор — дармо. На івриті це слово хіннам (H2600), яке походить від слова хен (H2580), що означає благодать, благовоління, прихильність. Іншими словами, диявол казав: «Хіба з благодаті Йов богобоязливий, непорочний, праведний і від злого втікає? А за законом Йов — грішний і заслуговує на покарання!» Адже написано, що всі згрішили й позбавлені Божої слави, а також що нема праведного ані одного. (Рим.3:10,23)

Спасенна жертва

Ви, можливо, подумаєте: «А чому тоді ворог не мав влади в житті Авраама?» Тому що Авраам приносив жертви за себе й жив у вірі, покладаючись на Боже благовоління та Божу праведність, яка від віри, а не на закон і свою праведність, яка від діл. Авраам був під захистом Всевишнього. Перш ніж Господь відкрив Авраамові євангелію, записану на зорях, Він сказав йому у видінні: „Не бійся, Авраме, — Я тобі щит…“ (Бут.15:1) Йов не приносив жертв за себе, а лише за своїх дітей, бо думав, що вони грішні, а він праведний за своїми ділами. Він жив у ділах закону, а не у вірі. Хтось, можливо, заперечить, що за часів Йова Бог ще не дав Закону, але Павло ясно писав, що діло Закону написане в серці кожної людини. (Рим.2:15)

Коли Господь дав євреям закон через Мойсея, то Він також сказав їм приносити жертви за свої гріхи. Жертви були необхідні, щоб перебувати під захистом, бо закон людині неможливо виконати. Закон не здатний зробити людину праведною й досконалою, тому кров бичків і козлів захищала Божих людей від гніву так само, як кров ягнят спасла євреїв у Єгипті від ангела смерті. Але все це було тимчасовим. У посланні до євреїв написано: „Бо Закон, мавши тільки тінь майбутнього добра, а не самий образ речей, тими самими жертвами, що завжди щороку приносяться, не може ніколи вдосконалити тих, хто приступає. Інакше вони перестали б приноситись, бо ті, хто служить, очищені раз, уже б не мали жодної свідомости гріхів.“ (Євр.10:1-2)

Але слава й хвала нашому Богові й Спасителю, Який не пожалів Свого Сина й віддав Його в жертву за всіх нас. Написано, що „ми освячені жертвоприношенням тіла Ісуса Христа один раз“. (Євр.10:10) І не тільки це, але весь суд закінчився на хресті, коли Ісус пролив Свою дорогоцінну кров і сказав: «Звершилось!» Прокурора з ганьбою вигнали із зали суду, бо написано, що „скинений був змій великий, вуж стародавній, що зветься диявол і сатана, що зводить світ, і скинений був він додолу, а з ним і його анголи були скинені“ (Об.12:9) і „скинений той, хто братів наших скаржив, хто перед нашим Богом оскаржував їх день і ніч!“ (Об.12:10) І не лише прокурора відправили «на пенсію», а й присяжних розпустили.

У книзі Рут є чудова історія про те, як Боаз купив поле в Ноомі й узяв за жінку її невістку Рут. Коли біля брами зібралися старші, Боаз звернувся до ближчого родича, щоб той викупив Ноомі й узяв за жінку Рут. Ближчий родич Ноомі — це Закон, Боаз — це Ісус, Ноомі — це Ізраїль, а Рут — це Церква. Закон погодився викупити поле Ноомі, але коли почув, що має взяти за жінку Рут, то відмовився. Рут була моавітянкою і за законом — грішницею, а закон, як ми вже з’ясували, не може зробити людину досконалою, тому він відмовився. Родич сказав Боазові: „Купи собі!“ І зняв свою сандалю. (Рут.4:8) Зняття сандалі за законом означало, що родич утрачав усяку силу й владу над цією жінкою. (Повт.25:5-10)

Павло писав про це євреям, які знали закон: „Чи ви не знаєте, браття, — бо говорю тим, хто знає Закона, — що Закон панує над людиною, поки вона живе?.. А тепер ми звільнились від Закону, умерши для того, чим були зв’язані…“ (Рим.7:1,6) Своєю жертвою Христос умер за нас для Закону, Закон зняв сандалю й утратив усяку владу над нами. Тепер ми належимо іншому — нашому небесному Боазові, з Яким наші стосунки засновані не на ділах закону, а на Божій благодаті та Його любові до нас. Своєю кров’ю Він викупив нас із рабства гріха й смерті, тому старці на небесах співали нову пісню: „Ти достойний узяти цю книгу, і розкрити печатки її, бо Ти був заколений, і кров’ю Своєю Ти викупив людей Богові з усякого племени, і язика, і народу, і люду“ (Об.5:9)

Кров Христа

«Але ж ми на землі, куди було скинено диявола, тож ніхто з нас від нього не застрахований…» — подумає хтось у страху. Улюблені брати й сестри, звертайте свій погляд не на земне, а на небесне, туди, де Христос сидить праворуч Бога. „Бож ви вмерли, а життя ваше сховане в Бозі з Христом“. (Кол.3:3) Думаю, слова Павла «ви вмерли» (в одному сучасному російському перекладі — «ви вмерли для цього світу») для багатьох християн залишаються таємницею, і тому вони й далі живуть у страху, що з ними можуть статися якісь нещастя. Так, поки ми в цьому тілі, ми перебуваємо в цьому світі, але цей світ не має над нами жодної влади. Ми — сини живого Бога, написано про Ісуса: „І Ти їх зробив для нашого Бога царями, і священиками, — і вони на землі царюватимуть!“ (Об.5:10) Царювати не лише при відновленні світу, а сьогодні й тепер, бо написано, що „ті, хто приймає рясноту благодаті й дар праведности, запанують у житті через одного Ісуса Христа“ (Рим.5:17) Царювати як? Через Людину Ісуса Христа! Запитайте себе: «Чи царює Ісус сьогодні?» Так і Амінь! Отже, і ви царюєте, бо „який Він, такі й ми на цім світі“ (1Ів.4:17)

Наше життя сховане з Христом у Бозі, і лукавий не має сили й влади заподіяти нам шкоду. Бог роззброїв сили темряви, узяв із середини заповіді закону й, прибивши їх до хреста, позбавив їх усякої сили та влади, виставивши їх на посміховисько. Ми тепер живемо на горі Сіон, горі благодаті, під захистом крови Христа, що промовляє краще. Якщо кров тварин могла вберегти євреїв у Єгипті від ангела смерті, то тим більше кров Христа спасе нас від рику лева. Павло пише, що ми, кров’ю Його виправдані, спасемося Ним від гніву (Його життям). (Рим.5:9-10)

Іван писав, що „хто народився від Бога, той себе береже, і лукавий його не торкається“. (1Ів.5:18) Бог береже нас під покровом Всевишнього й у тіні (праворуч) Всемогутнього дає нам спочинок, у місці праведности, Божої благодаті та Христової любові. Якщо Бог за нас, то хто проти нас? Хто буде нас обвинувачувати, якщо Бог уже нас виправдав? Хто може нас осуджувати, якщо Христос Ісус помер за нас і пролив Свою дорогоцінну кров, і Він воскрес, сів праворуч Бога, щоб навіки бути нашою праведністю, а ми в Ньому! Амінь!

Якщо вас переслідують страхи, що Бог може забрати руку захисту, якщо ви будете погано поводитися, і тому допустить якісь нещастя у ваше життя, то згадайте про кров, пролиту Христом за вас. Наслідуйте приклад Давида, який називав блаженним того, кому Бог не зарахує гріха. Давид співав: „Чим я відплачу Господеві за всі добродійства Його на мені? Я чашу спасіння прийму, і прикличу Господнє Ім’я!“ (Пс.115:12-13) Згадайте, для чого було ламане Його тіло й пролита Його кров!!! Слава Господу за Його досконалу жертву й дорогоцінну Божу кров, яка є нашим притулком і захистом! Амінь!