…як ви прийняли були Христа Ісуса Господа, так і в Ньому ходіть,
–Колоссянам 2:6

Ми знаємо, що на хресті Ісус уже звершив усю роботу з нашого спасіння, зцілення, звільнення й благословення всіма благословеннями небес, але, будучи віруючими, ми часто не бачимо виявів Божих благословень у нашому житті й ставимо собі запитання: «Чому так? Чому проблеми зі здоров’ям? Чому труднощі з фінансами? Чому негаразди в сім’ї?..»

Довгий час, слухаючи різні проповіді, я чув твердження: «Ісус уже все звершив для тебе на хресті, і тобі тільки залишилося прийняти це вірою!», і під прийняттям вірою розуміли всілякі практики — проголошення Божого Слова, слухання «помазаних» проповідей, оновлення розуму, регулярне причастя тощо. Прийняття вірою перетворювалося на якийсь процес, який мені треба завершити, адже Господь уже завершив «Свою частину».

Слава Господу, що коли приходить правда, а точніше, коли Він відкриває наші очі на правду, то це звільняє нас від усіляких діл і практик і вводить нас у спокій завершеної роботи Христа на хресті.

Усі благословення в Ньому

Христос справді завершив усе на хресті, тільки приймаємо ми все це один-єдиний раз, коли приймаємо Його своїм Господом і Спасителем. Павло пише римлянам: „Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, — як же не дав би Він нам із Ним і всього?“ (Рим.8:32) Зверніть увагу на слова „із Ним“, які часто випускають з уваги. Саме ці слова кажуть, де і як ми отримуємо все. Нам потрібне зцілення? Отець дав нам зцілення в Ньому, у Христі, і, прийнявши Христа, ми прийняли зцілення. Нам потрібне фінансове благословення? Бог уже благословив нас фінансовим процвітанням у Христі, і, прийнявши Христа, ми прийняли матеріальний добробут.

Віруючому більше нічого й нікого не треба приймати вірою, бо він уже прийняв Христа і Його Духа вірою, коли почув проповідуване слово. Павло пише галатам: „Отже, Той, Хто вам Духа дає й чуда чинить між вами, — чи чинить ділами Закону, чи із проповіді про віру? Так як Авраам «був увірував в Бога, — і це залічено за праведність йому».“ (Гал.3:5-6) Скільки разів Господь проповідував Авраамові Євангелію, показуючи на зорі? Скільки разів Авраам приймав від Бога праведність через віру? Один-єдиний раз! Почитайте 15-й розділ книги Буття.

Павло далі продовжує: „Христос відкупив нас від прокляття Закону, ставши прокляттям за нас, бо написано: «Проклятий усякий, хто висить на дереві», щоб Авраамове благословення в Ісусі Христі поширилося на поган, щоб обітницю Духа прийняти нам вірою.“ (Гал.3:13-14) Приймаючи Христа як Господа, ми приймаємо вірою обітницю Отця й Авраамове благословення. Це відбувається один-єдиний раз, коли ми чуємо Євангелію. Ми не приймаємо Христа по двадцять разів. Він або живе в нашому серці, або ні, і коли ми Його прийняли, то Він нікуди не дівається, бо написано: „У Ньому й ви, як почули були слово правди, Євангелію спасіння свого, та в Нього й увірували, запечатані стали Святим Духом обітниці“ (Еф.1:13) Господь Бог запечатав нас Духом Святим раз і назавжди й не збирається розпечатувати!

«Гаразд, брате Поле, я прийняв Христа своїм Господом і Спасителем двадцять років тому, але за цей час перехворів на безліч хвороб. Як так?» Дорогий друже, я багато разів чув свідчення братів і сестер, які казали, що коли вони прийняли Христа багато років тому, то їх переповнювала радість, у їхньому житті відбувалися чуда, і вони були найщасливішими людьми на землі, але з часом усе це кудись пішло. Зникла радість, перестали відбуватися чуда, пішли мир і спокій. А знаєш, що в Біблії були віруючі, з якими сталося подібне? Які теж раділи, коли почули Євангелію Ісуса Христа, і в них відбувалися чуда, але потім усе це кудись вивітрилося. Думаю, ти чув про них — це галати!

Інша Євангелія

Павло пише галатам: „О, ви нерозумні галати! Хто вас звів не коритися правді, вас, яким перед очима Ісус Христос переднакреслений був, як ніби між вами розп’ятий?…Чи ж ви аж такі нерозумні? Духом почавши, кінчите тепер тілом?“ (Гал.3:1,3) Зверніть увагу, що почали вони Духом, а потім продовжили людськими зусиллями, або тілом. До них прийшли юдеї-законники й сказали, що, крім віри в Ісуса, треба ще дотримуватися Десяти заповідей і всіх постанов Старого Заповіту, і вони стали жити не у вірі, ходячи за Духом, а в ділах закону, ходячи за тілом. Радість зникла, і почалися проблеми. Павло їх питає: „Тож де ваше тодішнє блаженство?“ (Гал.4:15) Вони також почали казати, що Євангелія благодаті, яку проповідує Павло, — це все неправда, тому він їх питав: „Чи ж я став для вас ворогом, правду говорячи вам?“ (Гал.4:16) Хіба не це сьогодні відбувається з проповідниками Божої благодаті, коли їх уважають за ворогів свої ж таки віруючі?

Що ж відбувається з віруючим, коли він починає жити за тілом, за Законом, і намагається бути слухняним Богові через свої діла й учинки? Павло чітко відповідає на це запитання: „А всі ті, хто на діла Закону покладається, — вони під прокляттям.“ (Гал.3:10) і ще: „Ось я, Павло, кажу вам, що коли ви обрізуєтесь, — то нема вам тоді жодної користи від Христа.“ (Гал.5:2) Обрізуватися — це не обов’язково робити собі тілесне обрізання. Павло писав римлянам: „Отож, коли необрізаний зберігає постанови Закону, то чи не порахується його необрізання за обрізання?“ (Рим.2:26) Коли людина покладається на дотримання Закону, то вона є обрізаною й живе в старому заповіті, а не в новому, тому Павло далі пише галатам: „Ви, що Законом виправдуєтесь, — полишилися без Христа, відпали від благодаті!“ (Гал.5:4)

Виходить, Христа прийняли, а разом із Ним Авраамове благословення й обітницю Отця, тільки вона знівечена. (Рим.4:14) Зцілення вже прийняли, але зцілення бездіяльне. Радість, мир, спокій, сімейний добробут, звільнення від рабства залежностей, осуду, почуття провини тощо — прийняли, тільки все це бездіяльне, і жодної користі від Христа немає. А як зробити, щоб воно діяло і щоб від Христа й усіх Татових благословень була користь?

Ходіння в Дусі

Павло пише колоссянам: „Отже, як ви прийняли були Христа Ісуса Господа, так і в Ньому ходіть“ (Кол.2:6) Часто кажуть, що як ми прийняли Ісуса з благодаті через віру, так нам треба й далі приймати всі Божі благословення — з благодаті через віру. По-перше, прийнявши Христа, ми разом із Ним уже все прийняли, і більше нічого не залишилося приймати. А по-друге, слова «так» немає в грецькому оригіналі (у російському Синодальному перекладі воно стоїть у квадратних дужках). Павло просто каже: «Якщо ви прийняли Христа, — ходіть у Ньому». Те саме він пише й галатам: „Коли Духом живемо, то й Духом ходімо!“ (Гал.5:25) Іншими словами, якщо ми прийняли Христа й живемо Духом, а не тілом, то й ходити треба в Дусі, а не в ділах тіла.

«А як ходити в Дусі?» Улюблений друже, ходити в Дусі — це не означає, що Святий Дух шепнув тобі: «Підійди й допоможи бабусі перейти дорогу», і ти послухався, бо це знову твої діла й твій послух Богові! Ходити, або чинити, за Духом — це коли Сам Христос діє в тобі, а ти навіть цього не помічаєш. Дух Сам приносить плід — любов, радість, мир, довготерпіння, лагідність, добрість, вірність, тихість, здержливість, — і ці чудові якості з’являються, як виноградні грона на лозі. Тато доглядає лозу Своєю любов’ю, поливає Своєю благодаттю, у гілках тече сік, або життя Христа, а Дух Святий Сам приносить плід, який видно всім і яким інші теж благословляються, і, що найголовніше, — без жодних людських зусиль! Хіба це не чудово?

Тож, дорогий друже, якщо ти й далі докладаєш якихось зусиль, щоб догодити Богові, чи намагаєшся щось від Нього прийняти, а в тебе не виходить, то знай, що, прийнявши Христа Ісуса своїм Господом і Спасителем, ти вже прийняв спасіння, зцілення й звільнення від будь-яких життєвих проблем. Усередині тебе живе Христос, а разом із Ним і всі благословення небес, і Дух Святий Сам виявляє це в твоєму житті без найменших зусиль з твого боку. Тож уся слава Отцеві за те, що Він дарував нам Христа, а разом із Ним і всі благословення; також слава нашому Господу Ісусу Христу, що Він послухався Отця й заплатив за всі Божі благословення Своєю дорогоцінною кров’ю, викупивши нас від прокльонів закону; і Духові Святому, що Він Божою силою виявляє в нашому житті Христа, а з Ним і всі Божі благословення! Амінь!