Отож, коли тілом Христос постраждав за нас, то озбройтеся й ви тією самою думкою, бо хто тілом постраждав, той перестав грішити, щоб решту часу в тілі жити вже не для пожадливостей людських, а для Божої волі.
–1 Петра 4:1-2

Традиційне тлумачення цих віршів з послання апостола Петра таке: якщо ми страждатимемо в нашому тілі, то не грішитимемо і, як наслідок, житимемо не для людських пожадливостей, а для Божої волі. Хибні тлумачення завжди виникають тоді, коли центром нашої уваги є ми самі чи якийсь брат або сестра в Христі. Але правда, як ми знаємо, в Ісусі, а не в поведінці людини чи в обставинах довкола нас. Тому, читаючи Писання, та й узагалі в усіх наших життєвих обставинах, важливо бачити Ісуса Христа, Його славу і Його завершену роботу на хресті, і тоді наше серце перебуватиме в мирі й спокої, і нас не лякатимуть і не мучитимуть хибні тлумачення.

Саме це робить апостол Петро в цьому місці свого послання. Він указує читачеві на Ісуса Христа і на Його страждання, і на те, який результат цих страждань. Це і є пізнавати завершену роботу Ісуса на хресті. Пізнавати те, що Він уже звершив через Свої страждання, смерть, поховання й воскресіння, і, відповідно, який вплив Його велике діло має на наше життя. Тож розберімо разом ці вірші, побачмо Христа і Його досконале діло й віддаймо Йому славу!

Хочу відразу зауважити, що коли вас бентежить якесь місце Писання, то ви завжди можете скористатися іншими перекладами, щоб порівняти зміст чи подивитися дослівний переклад. Але найголовніше — покладатися на Святого Духа. У Приповістях написано: „Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!“ Святий Дух завжди вкаже вам на Ісуса, бо про Нього Він прийшов свідчити і про Його завершену роботу. І правильне розуміння Божого Слова завжди втішить, укорінить серце в Божій любові й утвердить вас у благодаті й праведності нашого Господа Ісуса Христа.

Озбройтеся правдою

У своєму посланні Петро не закликає читачів страждати тілом. Він закликає озброїтися думкою, або взяти на озброєння ту думку, яку він хоче донести. Ми знаємо, що ми боремося не проти крові й тіла, а проти духів злоби піднебесних, або диявола і його бісів. Це не означає, що ми хапаємо меч і біжимо його рубати. Ворога вже переможено на хресті, і немає потреби воювати з ним. Духовна війна вже завершена, і ворога переможено кров’ю Божого Агнця й скинуто з неба на землю. Сьогодні він просто ходить, ричучи, як лев, і намагається обманом украсти те, що по праву вже належить віруючому, за що Ісус уже заплатив Своїм життям і кров’ю. Ось чому таке важливе те вчення й ті проповіді, які ви слухаєте. Бо вони можуть вас або зв’язати назад у рабство, як це сталося з галатами, або звільнити, що саме й робить радісна звістка Ісуса Христа.

Тож сьогодні, як писав улюблений апостол Павло, „Зодягніться в повну Божу зброю“ (Еф.6:11). Іншими словами, вдягніть на себе те спорядження, яке дав вам Господь, щоб, коли ворог ричить і лякає чи обманює й страхає, ми не відпали від надії Євангелії, а й далі міцно стояли на ногах. Відпасти — це не означає втратити спасіння чи ще якась страшилка, а прийняти обман ворога, як це сталося з галатами, і тоді ця брехня триматиме нас у рабстві. Будь-які симптоми прокльонів у нашому житті є результатом ворожого обману, бо Ісус уже відкупив нас від усіх проклять закону, ставши прокляттям за нас на хресті. Ось чому так життєво важливо триматися, як писав Павло, справжньої Євангелії, яку він проповідував, а не іншої, яка насправді й не Євангелія, а просто є люди, що бентежать, лякають і ричать на Божих овець з-за кафедри.

Отож, якою ж думкою закликає нас озброїтися апостол Петро? Зверніть увагу на слова тією самою. Він каже: озбройтеся тією самою думкою. Отже, думку вже було ним висловлено. Ось вона: „тілом Христос постраждав за нас“. Хтось, можливо, скаже: «Ну ми всі знаємо, що Ісус постраждав за нас тілом, але як мені цим озброюватися і в чому сила цієї думки?» Ось тому Петро після слова бо пояснює силу цієї думки. Прочитаймо його пояснення уважно ще раз: „бо хто тілом постраждав, той перестав грішити“. Саме на цьому місці й спотикаються багато хто. І все тому, що під тим, хто постраждав, мають на увазі себе чи іншого брата або сестру в Христі. Але думка, яку дав нам на озброєння Петро, звучить не так: «Я страждаю тілом», а «Христос постраждав тілом». Бачите, як важливо, куди ми дивимося — на себе чи на Христа.

З гріхом покінчено

Думка, яку треба взяти на озброєння, як ми вже з’ясували, — це «Христос постраждав за нас тілом», тому й хто тілом постраждав — це не про нас із вами, а про Ісуса Христа. Тому й написано в однині. «То що, ми більше не страждаємо? Але ж Павло страждав за Христа, та й інші апостоли?» Дорогий брате, звісно, у всіх віруючих бувають ситуації, коли вони потрапляють у страждання, але тільки думка «я страждаю» ніяк мене не озброїть і не зміцнить, а навпаки зробить уразливим для ворога. Якщо у віруючого якась трудність у житті і він думає, що це він страждає за Христа і Бог навчає його жити праведно й свято, щоб не грішити й перебувати в Божій волі, то така думка триматиме його в постійному рабстві цієї проблеми, і ця проблема нікуди не дінеться. Брехня зв’язує, правда ж звільняє. Ісус сказав: „і пізнаєте правду, — а правда вас вільними зробить!“ Ось чому так важливо пізнавати правду, а правда, як написано в Біблії, — в Ісусі і в тому, що Він для нас звершив через Свої страждання.

«Але ж там написано: перестав грішити! А Ісус не грішив, отже, це про нас.» По-перше, слово «перестав» в оригіналі стоїть у минулому часі, тобто ця подія вже відбулася, — так його й перекладає Огієнко (а в російському Синодальному перекладі тут теперішній час). А по-друге, слово «грішити» в оригіналі насправді іменник, та ще й в однині: «гріх». Ось як звучить цей вірш у дослівному перекладі Роберта Янга: «Христос, отже, постраждавши за нас у тілі, — і ви тією самою думкою озбройтеся, бо той, хто постраждав у тілі, покінчив із гріхом» (мій дослівний переклад з англійської)

Виходить, що Христос, Який постраждав за нас у тілі, покінчив із гріхом, або, як пише Павло: „Бо що вмер Він, то один раз умер для гріха…“ (Рим.6:10). Також і Петро пише в 3-му розділі свого послання: „Бо й Христос один раз постраждав був за наші гріхи, щоб привести нас до Бога, Праведний за неправедних, хоч умертвлений тілом“ (1Пет.3:18), і апостол Іван: „Хто чинить гріх, той від диявола, бо диявол грішить від початку. Тому то з’явився Син Божий, щоб знищити справи диявола.“ (1Ів.3:8) Ісус покінчив із гріхом, хворобами, залежностями, прокляттями й смертю, які є справами диявола, раз і назавжди.

Якщо ми озброїмося думкою, яку пропонує нам Петро у своєму посланні, що Христос постраждав за нас тілом і, постраждавши Своїм тілом, визволив нас від влади гріха, смерті, хвороб, прокльонів і всіляких проявів гріха, то який буде результат? У наступному вірші Петро пояснює: „щоб решту часу в тілі жити вже не для пожадливостей людських, а для Божої волі“. Тобто коли ми знаємо, що Ісус Христос, Який постраждав тілом, з гріхом покінчив раз і назавжди, і тому нам немає потреби боротися з гріхом і його проявами, то ми житимемо у свободі, дарованій нам Христом. Ми житимемо в Божій волі. А яка Божа воля? Вона, як написано, добра й досконала. Щоб ми жили, а не існували, бо Ісус прийшов, щоб дати нам життя, і то з надлишком. Щоб ми насолоджувалися міцним здоров’ям, бо Він поніс наші немочі й хвороби, і Його ранами ми вздоровилися. Щоб ми перебували у фінансовому добробуті й нам вистачало не тільки на свої потреби, а й була можливість благословляти інших, бо Христос, бувши багатим, збіднів заради нас, щоб ми збагатилися Його убозтвом.

Павло після слів „Бо що вмер Він, то один раз умер для гріха“ каже: „а що живе, то для Бога живе.“ (Рим.6:10) Що робить сьогодні Христос, Який постраждав за нас тілом і покінчив із гріхом? Він живе для Бога! Жити для Бога — це не означає свідчити, робити добрі діла чи служити. Подивіться праворуч Отця на Христа й скажіть, що Він зараз робить? Він не хворіє, не страждає, гріх і всілякі залежності не мають над Ним влади, Він не перебуває в нужді. Він живе, Він царює!!! Ось чому Павло писав, що ті, хто приймає рясноту благодаті й дар праведності, запанують у житті. (Рим.5:17) Панувати так, як панує Христос. Панувати над хворобами, панувати над немочами, панувати над нуждами, панувати над гріхом. Там, де Боже життя, там немає смерті й усіх її проявів.

Ось тому Павло продовжує: „Так само ж і ви вважайте себе за мертвих для гріха й за живих для Бога в Христі Ісусі, Господі нашім. Тож нехай не панує гріх у смертельному вашому тілі“ (Рим.6:11-12) Христос живе для Бога так само заради нас, як і постраждав заради нас. Він живе для Бога, щоб ми були для Бога живими! Для Бога ми живі — праведні, святі, благословенні, здорові, процвітаючі — такі, як і Христос! І коли ми знаємо й віримо в цю правду, то гріх не зможе панувати в нашому тілі! Хвороби не зможуть панувати в нашому тілі! Залежності не зможуть панувати в нашому тілі! Бо ми запануємо в житті через Господа нашого Ісуса Христа!

Тож, улюблені брати й сестри, Христос постраждав за нас із вами тілом! Озбройтеся цією думкою. Адже Христос, Який постраждав за нас тілом, умер для гріха раз і назавжди. Через смерть Він переміг гріх і диявола й воскрес третього дня за Писанням, щоб жити для нас. Він і є наше життя, наша праведність і святість, наш послух і благословенне становище перед Богом. Якщо ворог приходить і каже: «Ти вчора вчинив погано, тому сьогодні страждаєш», не вірте цій брехні. Христос постраждав за нас раз і назавжди, щоб ми жили у свободі, насолоджуючись усіма благословеннями, якими нас щедро поблагословив наш Небесний Тато, коли не пожалів заради нас Свого улюбленого Сина. Усе це Він звершив заради нас, Своїх улюблених синів і дочок.

Нехай благодать і мир нашого Господа Ісуса Христа перебувають з вами. Амінь!