Дорогі улюблені діти Божі! Шалом вам!

Ви колись замислювалися над тим, навіщо Бог влаштував усе це: страждання Христа й спасіння людства від гріха?

Я припускаю, що відповідь буде приблизно така: тому що Він нас так сильно полюбив! І це правильно, але чи розмірковували ви колись на цю тему ще глибше? Так, Він нас любить, сама Його природа — це любов. Але для чого Він узагалі створював людину, яка, — а Він же знав усе наперед, — згрішить і буде відділена від Нього? Я думаю, що життя Бога було б набагато простішим і спокійнішим, якби Він не створив людину. Але Він свідомо це зробив. У Посланні до ефесян кілька разів згадується, що Бог усе передбачив і ще тоді, коли нікого не було на землі, Він уже вибрав нас у Христі [Еф.1:4; Еф.3:9]. Та й узагалі весь план спасіння людства через досконалу жертву Христа, за Божим передбаченням, теж був завершений ще до створення світу.

То чому ж Бог заварив усю цю кашу? Жив би Собі й не знав проблем, як по-людському.

Але ось що цікаво. Наш Бог же Триєдиний. Тобто: Отець, Син і Дух Святий, правильно? Наш Бог — Бог стосунків, і любов — це Його природа. Я чула таке вчення, що перші отці Церкви називали Трійцю словом «перихорезис», що означало танець, хоровод (від цього слова походить слово «хореографія»). І вважається, що Трійця кружляє в такому собі хороводі любові. Цікаво, чи не тому євреї ще з давніх-давен танцюють хороводи, поклоняючись Богові?

Так, це не біблійне слово, і Біблія не вживає слова «трійця», але все ж, читаючи Писання, ми чітко бачимо Єдиного (одного) Бога в трьох Особах. І, до речі, одне з імен Бога — «Елогім», а закінчення «-ім» указує саме на множину. Але я кажу про це не для того, щоб переконати вас у Трійці. Я хочу сказати, що всередині Трійці були й є чудові стосунки любові, і Богові захотілося вилити цю любов. Ось для чого була створена людина. Бог створив людину на Свій образ і подобу, вдихнув у неї Своє дихання життя, і стала людина живою душею.

Давайте просто поміркуємо по-людському: коли двоє людей зустрічаються і між ними виникають любовні стосунки, то, досхочу насолодившись одне одним, вони природно бажають мати дитину, чи не так? А тепер згадаймо про те, що ми створені на Божий образ і подобу. Ви розумієте, що я хочу цим сказати? Ми — це вираження Божої любові. У Біблії дуже багато місць, які говорять про Божу любов до нас. Думаю, довго переконувати в цьому нікого не треба [Еф.2:4]. І, між іншим, у Посланні до ефесян дуже цікаво написано:

„Для того схиляю коліна свої перед ОТЦЕМ, що від Нього має ЙМЕННЯ КОЖЕН РІД на небі й на землі“ (Еф.3:14,15). Грецьке слово «рід» тут — патріа — походить від патер, «батько»: дослівно це «кожне батьківство».

Тобто будь-яке батьківство походить від Бога, бо й Він — Батько! Дивіться, як чудово: батьківські почуття й інстинкти закладені в нас Богом! Материнські, до речі, теж, адже, хоча ми й називаємо Бога «Він», наш Бог має в Собі і чоловічий, і жіночий початок. Пам’ятаєте, як написано: І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх [Бут.1:27].

Тепер повернімося до запитання про те, для чого нас створив Господь. Я знаю, що в Біблії є багато різних місць Писання, де по-різному про це говориться. І якщо дивитися на це з погляду закону, то можна стільки всього навигадувати! Ось, наприклад, місце в пророка Ісаї: „…і кого Я на СЛАВУ Свою був створив, кого вформував та кого Я вчинив.“ [Іс.43:7]

Я сама не раз чула вчення на це місце Писання, які стверджують, що ми мусимо прославляти Бога своїми ділами. Але чому ми ніколи не читали слів «вформував та… вчинив»??? Адже якщо ближче розглянути, як влаштована людина, то цим просто неможливо не захоплюватися! Замисліться над тим, як влаштований наш організм, — хіба це не приносить слави Богові? Я пам’ятаю, що коли я тільки увірувала, мене захоплювало те, як дивовижно працює наше серце: воно постійно б’ється в певному ритмі без жодного джерела енергії! А імунна система людини? Можна перелічувати багато й довго!

Ось іще вірш із Біблії про це: „Бо Ти вчинив нирки мої, Ти ВИТКАВ МЕНЕ в утробі матері моєї, — ПРОСЛАВЛЯЮ ТЕБЕ, що я ДИВНО УТВОРЕНИЙ! ДИВНІ ДІЛА ТВОЇ, і душа моя відає вельми про це!“ [Пс.138:13-14].

Прочитайте уважно ці вірші. Хіба тут говориться бодай щось про наші діла? Хіба тут не говориться про Божі діла, про те, як майстерно Він створював нас? Я подивилася переклад єврейського слова «витканий» у 15-му вірші [Пс.138:15], і воно означає — змішувати фарби, а вище, у 13-му вірші, сказано, що Бог виткав нас в утробах наших матерів!

Замисліться! Бог, створюючи нас, як Найталановитіший з художників, змішує фарби, малює нас і тче нас, як дорогий, майстерно оздоблений килим! У Посланні до ефесян написано так: „Бо ми — Його твориво, створені в Христі Ісусі…“ [Еф.2:10]

У грецькому Новому Заповіті на місці слова «твориво» стоїть грецьке слово «ПОЕМА», думаю, що перекладу це слово не потребує. І, до речі, англійською це слово перекладено як «шедевр»! Уявляєте: Бог, Який виводить сузір’я [Йов.38:32], Який п’яддю виміряв небо [Іс.40:12], цей великий Бог знає, скільки волосин у нас на голові, і Йому є діло до кожної найдрібнішої деталі нашого життя! І це ТІЛЬКИ тому, що Він нас любить і спілкування з нами таке дороге для Нього.

Як ми, усвідомлюючи, з якою любов’ю й трепетом Бог створює кожну дитину в утробі її мами, можемо думати, що якісь наші діла, хай навіть найвеличніші в наших очах, можуть зрівнятися з Його ділами?

І якщо ми, читаючи Боже слово, зосередимо свою увагу на тому, як сильно Бог полюбив нас, і на тому, що Він — наш Отець, Татко, ми побачимо, що Бог не створював нас для того, щоб ми щось робили для Нього. Навіть ми, люди, народжуємо своїх дітей не для того, щоб вони щось робили для нас. А наскільки більше Бог!

„Тож як ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, — СКІЛЬКИ Ж БІЛЬШЕ ОТЕЦЬ ВАШ НЕБЕСНИЙ подасть добра тим, хто проситиме в Нього!“ [Мт.7:11].

У Псалмах написано так: „Якби був Я голодний, тобі б не сказав, — бо Моя вся вселенна й усе, що на ній!“ [Пс.49:12] І в Діях повторюється практично те саме: „Бог, що створив світ і все, що в ньому, бувши Господом неба й землі, проживає не в храмах, рукою збудованих, і Він НЕ ВИМАГАЄ СЛУЖІННЯ РУК ЛЮДСЬКИХ, ніби в чомусь Він мав би потребу, бо САМ дає всім і життя, і дихання, і все.“ [Дії.17:24-25]

Мої дорогі брати й сестри! Чи ми взагалі усвідомлюємо, ХТО наш Бог? Чомусь ми настільки зациклюємося на собі, на своїх ділах — і поганих, і добрих, — що підносимо себе на рівень Бога, думаючи, що наші діла можуть чимось Його вразити, і не помічаємо ЙОГО всемогутності, слави та величі.

Для чого я все це пишу? А для того, щоб ми всі зрозуміли, що Бог не створював нас для того, щоб ми щось для Нього робили чи служили Йому [Мт.20:28], а просто для того, щоб мати з нами стосунки любові, спілкуватися з нами, щоб ми насолоджувалися товариством одне одного (у [Бут.3:8] ясно видно, що Бог і людина мали звичку спілкуватися віч-на-віч).

А тепер, дізнавшись усе це, зупиніться, просто зупиніться, уявіть собі все земне життя Христа, молитву в Гефсиманії, зраду Юди, суд у синедріоні, дорогу на Голгофу, хрест і розп’яття. Плювки й штовхання, глузування й знущання… І замисліться над цим: усе ЦЕ, завершена робота Христа, було зроблено лише з однією метою: повернути стосунки Бога й людини та підняти їх на новий рівень!

Чому я дійшла такого висновку? А тому що єдиною перешкодою в цьому спілкуванні був гріх, але Христос на Голгофі знищив його! Адже для цього Він і прийшов, і цієї перешкоди більше немає. Нам призначений спокій в обіймах Отця! Він завершив усю роботу на хресті для того, щоб ми ніколи не були настільки зайняті, щоб не лишалося часу на спілкування з Ним! Тому й у сім’ї спілкування теж найголовніше.

Є один вірш у Писанні, над яким мені хочеться, щоб ми, віруючі, замислювалися якомога частіше: „Вгамуйтесь та знайте, що Бог Я…“ [Пс.45:11].

Улюблені! Вгамуймося в усіх наших справах, зведімо свій погляд на Нього й пізнаймо, що Бог — це ВІН, а не ми! Що це ВІН усе зробив, усе звершив, що Йому нічого від нас не треба, тільки довіри й радості спілкування!

А якщо Він захоче, щоб ми щось зробили, то Він Сам Особисто викличе в нас і хотіння, і чин за СВОЄЮ доброю волею [Флп.2:13].

З любов’ю у Христі, сестра Ніна.