Добра звістка завжди радикальна

Якось ми розмірковували з одним братом про вислів «радикальна благодать», і мені згадалася розповідь про те, як одного разу Господь сказав одному з проповідників благодаті: «Якщо благодать не буде проповідувано радикально, то життя людей не буде радикально змінено!»

Павло писав у посланні до римлян:

А коли за благодаттю, то не з учинків, інакше благодать не була б благодаттю. А коли з учинків, то це більше не благодать, інакше вчинок не є вже вчинок.
–Римлянам 11:6

Вдумайтеся в ці слова: благодать і діла не можуть іти разом — або Бог усе зробив, а ви перебуваєте в Його спокої, або ви все робите самі, і повірте, Бог вам у цьому допомагати не стане.

Хіба це не радикально? У той час, коли весь світ зайнятий ділами й метушнею, Богові потрібне лише одне: щоб ми заспокоїлися!

„Бо до Його відпочинку входимо ми, що ввірували… хоч діла Його були вчинені від закладин світу“ (до речі, у посланні до ефесян Павло теж багато разів стверджує, що спасіння через завершену роботу Христа було заплановане Богом ще до початку часів [Еф.1:4; Еф.3:9]). „Хто бо ввійшов був у Його відпочинок, то й той відпочив від учинків своїх, як і Бог від Своїх…“ [Євр.4:3,10].

Якщо прочитати весь 4-й розділ у світлі благодаті, то можна побачити, що весь контекст говорить саме про те, що, почувши Євангелію, нам потрібно злучити її з вірою й увійти в Його відпочинок, що і є обіцяна земля [Євр.4:1-3]!

Пам’ятаєте, що сказав Господь євреям про обіцяну землю?

Це земля, де Він дасть „…великі та гарні міста, яких ти не будував, та доми, повні всякого добра, яких ти не наповнював, і тесані колодязі, яких ти не тесав, і виноградники та оливки, яких ти не садив, і ти будеш їсти й наситишся…“ [Повт.6:10-11].

Бог передбачав для Ізраїля спокій і насолоду життям, але всі ті благословення, описані в тому місці Писання, є прообразом того життя, яке Бог призначив для нас у Христі. Ще за Свого земного життя Ісус сказав: „Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, — і Я ВАС ЗАСПОКОЮ! Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, — і „ЗНАЙДЕТЕ СПОКІЙ ДУШАМ СВОЇМ“. Бож ЯРМО МОЄ ЛЮБЕ, а ТЯГАР МІЙ ЛЕГКИЙ!“ [Мт.11:28-30].

„Я прийшов, щоб ви МАЛИ ЖИТТЯ, І ПОДОСТАТКОМ ЩОБ МАЛИ“ [Ів.10:10].

А ось що ще пише Павло про добру звістку: „Де мудрий? Де книжник? Де дослідувач віку цього? Хіба Бог мудрість світу цього не змінив на глупоту? Через те ж, що світ МУДРІСТЮ не зрозумів Бога в МУДРОСТІ БОЖІЙ, то Богові вгодно було спасти віруючих через ДУРІСТЬ проповіді. Бо й юдеї жадають ознак, і греки пошукують мудрости, а ми проповідуємо ХРИСТА РОЗП’ЯТОГО, — для юдеїв ЗГІРШЕННЯ, а для греків — БЕЗУМСТВО…“ [1Кор.1:20-23].

Тут дуже чітко сказано про те, що звістка благодаті — це безумство й згіршення для людського розуму, який міряє все земною, людською мудрістю. Ще одне підтвердження того, що істинна добра звістка радикальна і не всі люди сприймають її такою, якою вона є.

Благовісників благодаті завжди гнатимуть

Усіх нас тією чи іншою мірою вважають безумцями!

Але Ісус і попереджав: „Горе вам, як усі люди про вас говоритимуть добре, бо так само чинили фальшивим пророкам батьки їхні!“ [Лк.6:26].

Я не кажу, що Ісус мав на увазі, що прямо всі-всі люди говоритимуть про нас погано, але завжди знайдуться ті, хто, не розуміючи справжнього значення євангелії, говоритиме про нас погано. Подивіться на життя Самого Христа. Не було людей, байдужих до Нього. Його або любили всім серцем, або ненавиділи.

Те саме було й у житті апостола благодаті — Павла. І при цьому зауважте, що невдоволені здебільшого були релігійні лідери та їхні послідовники.

Павло писав: „Ми нерозумні Христа ради…“ [1Кор.4:10].

Тому він і пише в тому уривку, який я наводила як приклад раніше, що Христос розп’ятий — для одних згіршення, а для інших безумство. І якщо ви отримали це одкровення й вирішили йти за ним, не дуже дивуйтеся тому, що знайдуться люди, які критикуватимуть вас і намагатимуться вам зашкодити.

Що це таке ти кажеш, сестро! Знову про переслідування? Час переслідувань уже минув!

О ні, мої дорогі! Минув час переслідувань з боку держави в нашій країні. Але диявол ніколи не припиняв і не припинить переслідувати тих, хто проповідує істинну добру звістку. Вона небезпечна для нього, бо руйнує його брехню, за допомогою якої він тримає людей у рабстві, і звільняє їх! Нещодавно на зібранні ми розмірковували про життя апостола Павла. Щойно він почав проповідувати те одкровення, яке Бог йому відкрив, на нього відразу почалися переслідування. І найцікавіше, що переслідування майже завжди виходили від фарисеїв. Просто прочитайте книгу Дії апостолів, і ви чітко це побачите (Дії, 15-й розділ, і так у кожному наступному розділі).

Але в 20-му розділі Павло каже про те, що, попри те, що Дух Святий попереджає його про переслідування й навіть смерть, він усе одно готовий навіть і вмерти заради Євангелії [Дії.20:17-27]. Та й у своїх посланнях церквам Павло згадує про ті труднощі, з якими йому доводиться стикатися, але, попри це, він усе одно сміливо несе євангелію благодаті, бо це Бог об’явив її йому [Гал.1:11-12].

Як нам ставитися до гонителів?

Як же ставився Павло до юдеїв, які противилися Євангелії та гнали його? Щоб не говорити від самої себе, просто пропоную вам відкрити свої Біблії й прочитати те, що він сам про це писав у посланні до римлян з 9-го по 11-й розділи. Зверніть увагу на його ставлення до ізраїльтян. Він і не підносить їх, але й не говорить про них як про ворогів. Навпаки, подивіться, з яким болем у серці він говорить про них: „братів моїх, рідних мені тілом…“. Я думаю, що це добрий приклад і для нас — пам’ятати про те, що ті, хто противиться Євангелії, роблять це здебільшого, щиро вірячи в те, чого їх навчили. Тому не засуджуймо тих, хто просто немічний у вірі, не знаючи благодаті, адже й їх може Бог спрямувати на цей шлях. І найголовніше — чинити за Духом. Подивіться на Павла. Він не був фальшиво-смиренною людиною, що мовчки приймала будь-який спротив. Він відкрито протистояв тим, хто намагався звести тих, що увірували через його благовістя. Навіть Петра, апостола, який в очах людей, безсумнівно, був вищим за Павла, він викрив перед усіма в лицемірстві [Гал.2:11-14]. Але Петро, як ми знаємо, прийняв це викриття й пізніше сам особисто написав у своєму другому посланні:

„… як і улюблений брат наш Павло написав був до вас за даною йому мудрістю, як і по всіх посланнях, що в них він говорить про це. У них є дещо ТЯЖКО ЗРОЗУМІЛЕ (радикальне), що неуки та незміцнені перекручують, як і інші Писання, на власну загибіль свою“ [2Пет.3:15-16].

Павло діяв за Духом. Коли було потрібно, він викривав, протистояв (Гал.2:4-6). Але міг і змовчати та впокоритися (Дії.23:3-5). І в цьому слідуванні за Духом Святим він для нас дуже добрий приклад. Ми не можемо передбачити кожної ситуації, але, прислухаючись до голосу нашого Доброго Пастиря, ми в кожній ситуації будемо наділені мудрістю Христовою, що і як відповідати противникам.

Сьогодні можна зустріти чимало «фарисеїв», які так чи інакше гнатимуть вас, якщо ви проповідуєте благодать. Така вже реальність. І навіть ті проблеми, які ми зустрічаємо в житті, найімовірніше, спроби диявола похитнути нашу довіру Христові й спонукати нас щось робити власними силами через паніку й метушню.

Я хочу повторити, що це не самі люди переслідують нас. Це ворог людських душ і обмовник наших братів — диявол і його біси — стоять за цими переслідуваннями. Ось що пише Павло про це:

„Бо ходячи в тілі, НЕ ЗА ТІЛОМ воюємо ми, — зброя бо нашого воювання НЕ ТІЛЕСНА, але міцна Богом на зруйнування твердинь, — ми руйнуємо ЗАДУМИ, і всяке ВИНЕСЕННЯ, ЩО ПІДІЙМАЄТЬСЯ ПРОТИ ПІЗНАННЯ БОГА, і полонимо всяке знання на послух Христові (дослівно з грецької — «Христа») …“ [2Кор.10:3-5].

Стикаючись із різними важкими ситуаціями в житті, навіть коли люди повстають проти нас, дорогі, пам’ятаймо, хто насправді стоїть за цим, щоб не озлоблюватися проти людей. Ось як Павло настановляв Тимофія:

„А від нерозумних та від невчених змагань ухиляйся, знавши, що вони родять сварки. А раб Господній не повинен сваритись, але бути привітним до всіх, навчальним, до лиха терплячим, що навчав би противників із лагідністю, чи Бог їм не дасть покаяння, щоб правду пізнати, щоб визволитися від СІТКИ ДИЯВОЛА, ЩО ВІН УЛОВИВ ЇХ для роблення волі своєї“ [2Тим.2:23-26]

Але при всьому цьому мені хочеться вас також і підбадьорити. Негативна реклама працює найкраще!

Коли пастор церкви в Осло, до якої ходив мій чоловік, почав проповідувати благодать, якась місцева газета надрукувала дуже критичну статтю про нього й книжку про благодать, яку він написав, але найцікавіше те, що через цю статтю до церкви прийшло дуже багато людей і прийняли добру звістку про завершену роботу Христа. Тож не засмучуймося, якщо хтось говорить про нас погано через добру звістку, Бог завжди використовує це нам на добро.

Ми в Божих руках, попри все

Улюблені! Пам’ятайте, що ми перебуваємо в міцній руці Люблячого Небесного Отця, і Він нікому не дозволить вихопити нас із неї. Пам’ятайте також, що диявол переможений і його єдина зброя — брехня, за допомогою якої він сіє паніку, метушню й безлад, щоб ми змістили свій погляд із Христа на обставини. Але підбадьормося: усе, що ми чуємо, усі думки, які приходять нам у голову, — я впевнена, що Дух Святий обов’язково нагадуватиме нам пропускати всю цю інформацію через фільтр завершеної роботи Христа. І якщо щось суперечить цьому найголовнішому критерію: „А коли за благодаттю, то не з учинків, інакше благодать не була б благодаттю. А коли з учинків, то це більше не благодать, інакше вчинок не є вже вчинок“, то просто не приймайте цього. Пам’ятаймо про те, що того, що звершив Христос на хресті, тієї благодаті, яку Він виливає на нас щодня, завжди більш ніж достатньо, щоб розв’язати всі наші питання й проблеми понад те, що ми можемо собі навіть уявити, і це перевищує всі наші найсміливіші очікування.

Ось що написано в посланні до ефесян, і цим я хочу закінчити своє звернення до вас, улюблені праведники: „А Тому, Хто може зробити ЗНАЧНО БІЛЬШ НАД УСЕ, ЧОГО ПРОСИМО АБО ДУМАЄМО, силою, що діє в нас, Тому слава в Церкві та в Христі Ісусі на всі покоління на вічні віки. Амінь.“ [Еф.3:20,21]

З любов’ю в Христі, сестра Ніна.