Після того як Господь дав дітям Ізраїлю манну з неба, вони прийшли до місця, що зветься Рефідім. На цьому місці сталися дві визначні події. По-перше, Господь напоїв дітей Ізраїлю водою зі скелі, а по-друге, дав їм перемогу над Амаликом. Що ж це за місце? Рефідім походить від єврейського слова рафад, яке означає освіжати, стелити постіль, простягатися. Ці слова вже говорять нам про Божий спокій. А закінчення -ім у назві Рефідім вказує на множину. Іншими словами, Рефідім — це місце спокою, відпочинку й простягання на постелі. Пам’ятаєте, що сказав Ісус, коли збирався нагодувати 5 000 людей? „А Ісус відказав: «Скажіть людям сідати!» А була на тім місці велика трава. І засіло чоловіка числом із п’ять тисяч.“ [Ів.6:10] (Грецьке слово означає «вмоститися лежачи».)

Вода, якою Господь напоїв ізраїльтян зі скелі, — це прообраз Духа Святого, а сама скеля — Христос. Павло пише: „і пили всі той самий духовний напій, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля — був Христос!“ [1Кор.10:4] А Ісус казав: „Коли прагне хто з вас — нехай прийде до Мене та й п’є! Хто вірує в Мене, як каже Писання, то ріки живої води потечуть із утроби його. Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього…“ [Ів.7:37-39]

Ісус також казав юдеям: „Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, — і Я вас заспокою!“ [Мт.11:28] Як Господь заспокоює обтяжених ділами Закону? Він дає їм Свого Духа, Духа спокою й благодаті, сили й любові. Цей Дух такий самий, як наш люблячий Господь. Він оселяє нас на пасовиськах зелених, щоб нагодувати нас, як Ісус нагодував 5 000. Він запроваджує нас на тиху воду. Тиха вода теж говорить про Його спокій. І коли ми перебуваємо в Його спокої, Він відживляє нашу душу, тобто оновлює наш розум. Знаєте, коли людина відновлює щось зламане, то відновлене завжди гірше за нове, але коли відновлює Господь, то відновлене Ним набагато краще за нове. А коли наш розум відновлено Ним, тоді ми йдемо за Ним по стежках справедливости. [Пс.22:1-3]

Боротьба з плоттю

Багато віруючих не можуть увійти в Його спокій або через те, що не знають про Його завершену роботу на хресті, або через невіру в те, що вся робота над нашим удосконаленням уже завершена на хресті. Вони й далі воюють зі своєю плоттю та гріхами, намагаючись себе вдосконалити. Молюся, щоб, прочитавши історію про те, як Ісус переміг Амалика, ви отримали від Небесного Отця одкровення, що Ісус розібрався з нашою плоттю і нашою старою людиною на хресті, і щоб ви нарешті змогли насолодитися тим спокоєм, заради якого постраждав наш люблячий Господь.

Після того як діти Ізраїлю напилися води, „прибув Амалик, і воював з Ізраїлем у Рефідімі.“ [Вих.17:8] Ім’я Амалик походить від єврейського слова амел [H5998], яке означає нещасний трудівник, або болісна праця. Зверніть увагу, що Амалик прийшов воювати з Ізраїлем саме в місці спокою — у Рефідімі. Ім’я «Амалик» символізує людську плоть, яка завжди намагається щось робити й завжди в болісних трудах. Вони прийшли саме тоді, коли ізраїльтяни напилися води. Вода, як ми вже помітили, говорить про Святого Духа. Павло пише галатам: „бо тіло бажає противного Духові, а Дух противного тілу, і супротивні вони один одному…“ [Гал.5:17] Плоть хоче працювати й діяти, а Дух — спочивати, тому вона завжди воює проти Духа.

Коли Ісус охристився в річці Йордан і на Нього зійшов Дух Святий, Дух повів Його в пустиню, де Його спокушав диявол. А як діє диявол? Через плоть. Він спокушав Ісуса, щоб вивести Його зі стану спокою і щоб Він Своєю плоттю щось зробив, підтвердивши, що Він Син Божий. Син Божий сильніший за диявола, і Дух сильніший за плоть, тому ворог не зміг спокусити Його ділами плоті. Далі написано: „І диявол, скінчивши все цеє спокушування, відійшов від Нього до часу.“ [Лк.4:13] До якого часу? Ісус говорив про цей час: „Надійшла година, щоб Син Людський прославивсь.“ [Ів.12:23] — коли Він помер на хресті, де відбулася остання битва з плоттю.

Божа праведність

У цій історії є цікава деталь: коли Мойсей сказав Ісусові Навину йти воювати з Амаликом, то сам разом з Аароном і Хуром піднявся на верхів’я гори. Думаю, ви здогадалися, про яке верхів’я йдеться. Ця гора — прообраз Голгофи, на якій був розп’ятий наш Господь.

11 І сталося, коли Мойсей підіймав свої руки, то перемагав Ізраїль, а коли руки його опускались, то перемагав Амалик. 12 А руки Мойсеєві стали тяжкі. І взяли вони каменя, і поклали під ним. І сів він на ньому, а Аарон та Хур підтримували руки йому, один із цього боку, а один із того. І були його руки сталі аж до заходу сонця.
—Вихід 17:11-12

Якщо зазирнути в оригінал, то можна побачити, що в 11-му вірші «рука» в однині. Насправді Мойсей підіймав руку, у якій тримав Божу палицю. [Вих.17:9] Ця палиця — символ Божого правосуддя, бо нею Мойсей, прообраз Закону, чинив суд над Єгиптом, коли вдарив Річку. [Вих.17:5] Нею ж він ударив і скелю, з якої потекла вода. Це говорить про те, що Ісус був покараний за наші гріхи, і коли Боже правосуддя звершилося, потекли нескінченні потоки Божої благодаті. Пам’ятаєте, на початку статті ми казали, що Духа Святого ще не було, бо Ісус ще не був прославлений. [Ів.7:39]

Ми знаємо, що Аарон був первосвящеником Ізраїлю, а ім’я Хур означає білий льняний одяг [H2353]. Білий льняний одяг говорить про Божу праведність. Апостол Іван пише: „Діточки мої, — це пишу я до вас, щоб ви не грішили! А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, — Ісуса Христа, Праведного.“ [1Ів.2:1] Зверніть увагу: у нас є, по-перше, Заступник, або Первосвященик [Аарон], а по-друге, Праведний [Хур]. Мойсей у цьому випадку є прообразом Закону.

Закон не мав сили зробити людину праведною. Він не міг утримати Божу палицю, і його рука ослабла. Подивіться, що пише Павло: „Бо що було неможливе для Закону, у чому був він безсилий тілом, — Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі,“ [Рим.8:3] Ось чому Бог знайшов ваду в старому заповіті й установив новий заповіт, на кращій крові й на кращих обітницях. [Євр.8:6-8] Те, чого не міг зробити Закон, зробив Первосвященик за чином Мелхиседековим — Праведний Ісус Христос. Він підтримав Божу справедливість і навіки утвердив Божу праведність!! Слава Господу нашому на віки вічні!! Алілуя!!!

Перемога над плоттю

І переміг Ісус Амалика й народ його вістрям меча. І сказав Господь до Мойсея: «Напиши це на пам’ятку в книзі, і поклади до вух Ісусових, що докраю зітру Я пам’ять Амаликову з-під неба». І збудував Мойсей жертівника, і назвав ім’я йому: Єгова-Ніссі.
—Вихід 17:13-15

Ісус переміг плоть [Амалика] мечем Своїх уст. Зверніть увагу, що Господь сказав Мойсеєві, що докраю зітре пам’ять про Амалика. Наш Господь розібрався з плоттю на хресті. Наша плоть і наша стара людина померли на хресті й були поховані. Ось що пише Павло: „…коли вмер Один за всіх, то всі померли. А вмер Він за всіх… Через те відтепер ми нікого не знаємо за тілом; коли ж і знали за тілом Христа, то тепер ми не знаємо вже!“ [2Кор.5:14-16] Коли Христос помер у тілі, Він помер за нас із вами, тому й написано, що НІКОГО не знаємо за тілом. Господь докраю стер пам’ять Амаликову з-під неба. Ось чому Господь каже, і Святий Дух свідчить про те саме: „А їхніх гріхів та несправедливостей їхніх Я більш не згадаю“! [Євр.8:12; Євр.10:17] Чому не згадає? Бо Ісус переміг плоть, і Господь докраю стер пам’ять про людську плоть та її діла! Слава Ісусу!! Амінь!!

Мойсей збудував жертівника й назвав ім’я йому: Єгова-Ніссі, тобто Господь — мій прапор. Ви ще сумніваєтеся, що всі ваші гріхи прощені, і думаєте, що треба щось робити, щоб удосконалити свою плоть? Погляньте на прапор Господа ЯХВЕ. Там була умертвлена ваша плоть і осуджений гріх у тілі. Там Господь здобув перемогу над плоттю. Битва закінчилася на хресті. Коли сонце вже зайшло, Ісус проголосив перемогу: «Кула!!!», що означає «Звершилось!» Ворога повалено! Плоть переможено! Він віддав Свого духа й увійшов у Свій спокій. І тепер ми, знаючи, що з нашою плоттю покінчено на хресті і пам’ять про неї стерто з-під неба, можемо спочити від діл плоті, як Він спочив, і ввійти в Його спокій. [Євр.4:10]