І того часу на небі з’явиться знак Сина Людського…
—Матвія 24:30

Думаю, багато хто чув усілякі історії про друге пришестя Ісуса. Одразу скажу, що я тут не заперечую другого пришестя. Усі ми, як написано, з надією очікуємо Господа й „відкуплення нашого тіла“. [Рим.8:23] Мова про події, які передують Його приходу. Зазвичай малюють похмуру картину: затьмиться сонце й місяць, метеорити почнуть падати на землю, і тут усі побачать Ісуса на небі, і почнеться суд. Усілякі страшні тлумачення виникають через те, що людина схильна чекати чогось поганого й страшного. Насправді ж біблійна надія — це позитивне очікування доброго. Про що ж тоді говорив Ісус, коли розповідав Своїм учням про такі події?

Я зупинюся на Матвія 24:29-30, і перше, на що хочу звернути увагу, — це слова Ісуса «знак Сина Людського». Щоб не впадати в оману, дуже важливо тлумачити місця Писання не за тим, чого нас навчили в біблійній школі, і не за нашим розумінням, а так, як Господь Сам пояснить нам через інші місця Писання. Тож що це за «знак Сина Людського»? Ісус Сам чудово відповідає на це запитання: „…та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йони“. [Мт.12:39] Ісус казав фарисеям, що не буде жодної ознаки, крім ознаки пророка Йони. Про що говорив Ісус? Про Своє розп’яття, поховання й воскресіння. Ісус сказав: „Бо як Йона ознакою був для ніневітян, так буде й Син Людський для роду цього“. [Лк.11:30] Як Йона був три дні й три ночі в утробі кита, так і Ісус був три дні й три ночі в серці землі. Як Йона після цього з’явився мешканцям Ніневії, так і Ісус після воскресіння з’являвся багатьом.

У 29-му вірші Матвія 24 Ісус каже, що «по скорботі тих днів сонце затьмиться, і місяць…». Що сталося на хресті? „А від години шостої аж до години дев’ятої — темрява сталась по цілій землі!“ [Мт.27:45] А що сталося перед цим? Ісус молився в саду: „Обгорнена сумом смертельним душа Моя!…“. Ось вам і велика скорбота, яку пережив наш Господь. А що ж тоді за зорі, які падали з неба? Зорі — це диявол і його анголи [Об.12:4], які були скинені кров’ю Агнця. [Об.12:9] Ну а як же тоді: «побачать вони Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних із великою потугою й славою»?

Ось що пише Іван в Обʼявленні 1:7: „«Ото Він із хмарами йде», і побачить Його кожне око, і ті, що Його «прокололи були, і всі племена землі будуть плакати за Ним»“. Дуже схоже на слова Ісуса в Матвія 24:30, чи не так? Хочу звернути увагу на слова «Його прокололи». Ось що сталося з римським сотником, під началом якого пробили руки й ноги Ісуса: після того як затьмилося сонце й місяць, і зорі попадали з неба, і стався великий землетрус, сотник сказав: „Він був справді Син Божий!“ [Мт.27:54] Що побачив сотник, що так сказав? Знак Сина Людського! Він побачив Сина Людського, що йде на хмарах. Про те саме пророкував і Енох, кажучи: «Ось іде Господь зо Своїми десятками тисяч святих». [Юд.1:14] Що я хочу цим сказати? Те, що для того, хто отримав одкровення, що Ісус — Син Божий, уся скорбота, суд, усі катаклізми й лиха залишилися позаду, на хресті. Попереду ж тільки більше одкровення Ісуса. Щоразу, коли ми бачимо Сина Людського таким, яким Він є [тепер, сьогодні], то стаємо такими, як Він, очищаючи себе цією надією. [1Ів.3:2-3]