щоб були ми правдомовні в любові, і в усьому зростали в Нього, а Він — Голова, Христос
—Ефесянам 4:15

Продовжуючи тему духовного віку християнина, а також дорослішання, хотів би докладніше зупинитися на 4-му розділі Послання до ефесян, у якому нібито говориться про те, що християнин духовно дорослішає. Якщо прочитати весь контекст 4-го розділу, то Павло пише про збудування Церкви: „…Він, отож, настановив одних за апостолів, одних за пророків, а тих за благовісників, а тих за пастирів та вчителів, щоб приготувати святих на діло служби для збудування тіла Христового“. [Еф.4:11-12] Зверніть увагу на слова «тіла Христового». Тобто весь процес дорослішання й зростання звернений не до одного окремого християнина, а до Церкви, яка є Тілом Христа.

Павло писав коринтянам: „Як говорить хто чужою мовою, той будує тільки самого себе, а хто пророкує, той Церкву будує“. [1Кор.14:4] Тут слово будує [грец. ойкодомео], що буквально означає «будувати, зводити», — те саме слово, що й в Ефесянам 4:12, де говориться про збудування Тіла Христового. Також і в іншому місці, коли Павло пише про зростання, то має на увазі Церкву: „Отже, ви вже не чужі й не приходьки, а співгорожани святим, і домашні для Бога, збудовані на основі апостолів і пророків, де наріжним каменем є Сам Ісус Христос, що на ньому вся будівля, улад побудована, росте в святий храм у Господі, що на ньому і ви разом будуєтеся Духом на оселю Божу“. [Еф.2:19-22] Тобто коли Павло пише про зростання й досягнення повного віку Христового, він говорить не про окремого християнина, якому треба досягти якогось духовного рівня, а про зростання Церкви й збудування Тіла Христового. Павло так і пише ефесянам: „якщо ви тільки чули про зарядження [у російському перекладі — «домобудування»] Божої благодаті, що для вас мені дана“. [Еф.3:2]

Господь так улаштував, що кожен із нас є членом, а разом ми — Тіло нашого Господа, і тому ми не можемо одне без одного. „Якби всі одним членом були, — то де тіло було б? Отож, тепер членів багато, — та тіло одне“. [1Кор.12:19-20] Ось чому з’єднання віри пов’язане з повним зростом Христовим. [Еф.4:13] Дослівно там написано «вік повноти Христа». А що є Його повнотою? Тим самим ефесянам написано: „…Церкви, а вона — Його тіло, повня Того, що все всім наповняє!“ [Еф.1:22-23] Суть зростання в повноту Христа не в якомусь духовному супердосягненні одного індивідуума, бо це схоже на гностицизм і нью-ейдж, а в зростанні Церкви, бо Церква і є Його повнотою, повнею Того, що все всім наповняє [Еф.1:22-23]!