…а недужих усіх уздоровив
— Матвія 8:16

Продовжуємо нашу подорож з Єгипту в обіцяну землю. Після того як Ісус Навин обрізав увесь ізраїльський народ, той залишався в таборі аж до видужання. [Ісус.5:8] Тут відкривається чудова картина завершеної праці Христа. Після того як Ісус був «обрізаний» на хресті, Він залишався три дні й три ночі в гробі аж до «видужання» [воскресіння]. Зцілення в пустині, або під Законом, відрізняється від зцілення в землі спочинку, або під благодаттю.

Коли Мойсей з ізраїльським народом перейшли Червоне море, вони прийшли до Мари й не могли пити води, бо вона була гірка. [Вих.15:23] Що зробив Мойсей? Мойсей за Господнім наказом кинув дерево у воду, і вода стала солодкою. Приблизно так само Ісус учинив перше чудо, коли перетворив воду на вино. Усе це вказує на зцілення, бо там, у Марі, Господь відкрився Мойсеєві як „Господь, Лікар твій“. [Вих.15:26] Дерево, яке Мойсей кинув у воду, — прообраз хреста, бо саме там Ісус поніс наші немочі й хвороби. Саме ці слова пророка Ісаї цитує Матвій у своїй Євангелії, коли розповідає, як Ісус зціляв усіх [Мт.8:17]. Хочу звернути увагу, що ці слова пророка Ісаї стосувалися земного життя Ісуса, коли ще Старий Заповіт Закону не закінчився, а Ісус іще не воскрес і Святий Дух не був даний.

Чим же відрізняється зцілення Нового Заповіту, або зцілення після воскресіння Господа? Повертаючись знову до історії з Єлисеєм, ми можемо прочитати, що після того як Ілля вознісся на небо, пророки шукали його три дні й не знайшли. [2Цар.2:17] Усе правильно, саме три дні й три ночі Ісус лежав у гробі, а Єлисей чекав пророків у Єрихоні. Після їхнього повернення люди того міста сказали Єлисеєві: „Ось положення цього міста хороше, як пан бачить, та вода нехороша, а земля неплідна“. [2Цар.2:19] Як же цю проблему розв’язав Єлисей? Він узяв нову миску, у яку поклали солі, вийшов до джерела води, кинув туди сіль і сказав: „Так сказав Господь: Уздоровив Я цю воду, — не буде вже звідти смерти, ані непліддя!“ [2Цар.2:21]

У статті «Сіль землі, або як Лотова жінка втратила праведність» я вже писав про значення солі. Вода в цій історії — прообраз духа, бо Ісус Сам говорив про Святого Духа як про джерело живої води. [Ів.7:38-39] Павло пише: „А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність“. [Рим.8:10] Дух [джерело] живий, бо Господь кинув туди сіль, і „була вилікувана та вода, і так є аж до цього дня…“ [2Цар.2:22] Як бачите, ніякого дерева в цій історії немає. Тут нова миска й сіль. Тому Павло пише далі: „А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, оживить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас“. [Рим.8:11] Якщо хтось думає, що тут ідеться про майбутнє воскресіння з мертвих, хочу звернути увагу на слова «що живе в вас» [теперішній час] і «смертельні тіла», а не «мертві тіла», а також «Христос у вас» у попередньому вірші.

Виходить, що зцілення й зміцнення нашого тіла в Новому Заповіті відбувається не тоді, коли ми дивимося на свої немочі й хвороби на хресті, а тоді, коли Святий Дух, Який воскресив Христа з мертвих, оживляє наші тіла, або дає їм життя. А Дух живе в нас завдяки праведності, яка дана нам через воскресіння Ісуса Христа. Якщо навіть до Свого воскресіння Ісус зціляв усіх, то наскільки більше тепер Він Своїм Духом оживить усіх. Усіх — значить усіх.