Він ублагання за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу.
— 1 Івана 2:2

У тілі Христовому віруючі мало знайомі зі змістом первосвященства. Це й не дивно, бо дуже рідко ви почуєте проповідь, де розкривається зміст Первосвященства Ісуса Христа. Насправді знати, хто наш первосвященик і які його функції, дуже важливо. У Старому Заповіті юдеї надавали цьому великого значення. Адже їхній добробут прямо залежав від того, який у них первосвященик. Якщо первосвященик добрий, то весь народ був благословенний, а якщо поганий, як Ілій, то народ страждав. Сьогодні наш Первосвященик — Ісус, і, як написано: „Ти Священик навіки“. [Євр.7:17]

У чому ж зміст первосвященства і які його функції? Насправді первосвященик — це представник, або, по-іншому, заступник і адвокат. Це той, хто представляє наші інтереси перед Богом — у випадку первосвященика — і перед суддею — у випадку заступника. Оскільки Бог також Суддя [Євр.12:23], то Ісус представляє наші інтереси перед Ним, сидячи праворуч Всевишнього. У Старому Заповіті первосвященик раз на рік у день Очищення входив до Святого Святих і кропив кров’ю бичка й козла віко ублагання, очищаючи цим гріхи всього ізраїльського народу. [Лев.16:16] І коли херувими, що символізують Божі очі, бачили кров, то виходило приблизно як у Єгипті, коли ізраїльтяни мазали кров’ю одвірки, і Бог казав: „і побачу ту кров, і обмину вас. І не буде між вами згубної порази“. [Вих.12:13]

Поставмо запитання: «У Старому Заповіті, коли первосвященик кропив кров’ю віко ублагання, кого він очищав кров’ю бичка й козла?» Ізраїльський народ, звісно ж. Адже за їхні гріхи й беззаконня він кропив кров’ю. Добре, а коли Ісус, будучи Первосвящеником Нового Заповіту, зійшов на небо, у нерукотворну святиню, і покропив Своєю кров’ю віко ублагання, то чиї гріхи Він очистив? Написано: „Він ублагання за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу.“ [1Ів.2:2] Виходить, Він — Первосвященик і Заступник [Представник] не тільки нас, віруючих, а й усього людства.

Ви, можливо, чули таку картину про Ісуса-Заступника: «Віруючий згрішив. Сатана тут-таки осуджує його перед Богом, а Ісус заступається: „Я пролив за нього Свою кров, тому не карай його“». Усе це вигадки, що не відповідають дійсності. Колись сатана приходив у Божу присутність на правах князя світу, які обманом украв в Адама, як, наприклад, за часів Йова. Але після того як Ісус помер на хресті й воскрес, диявола було скинуто на землю, адже Ісус Сам сказав: „Я бачив того сатану, що з неба спадав, немов блискавка“. [Лк.10:18] Ворог більше не може нікого звинувачувати, бо написано: „Хто оскаржувати буде Божих вибранців? Бог Той, що виправдує. Хто ж той, що засуджує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, — Він праворуч Бога, і Він і заступається за нас.“ [Рим.8:33-34] «Так тут же ясно написано: Божих вибранців, тобто християн». Будучи Заступником, Ісус не благає Отця, як я вже написав, а Його кров свідчить про очищення наших гріхів, і не тільки наших, а й усього світу. І кого ж тоді Бог вибрав?