І ті, хто ходить за [у] тілом, не можуть догодити Богові.
— Римлянам 8:8

У Посланнях апостолів, а зокрема апостола Павла, часто трапляються вирази «у плоті», «за плоттю», «ходити в дусі», «поводитися за духом» тощо. Насправді існує кардинальна різниця між тим, як «жити в дусі» і «жити за духом». Часто через нерозуміння різниці між цими поняттями в тілі Христовому виникає плутанина. Не дивно, бо навіть у перекладах там, де має бути «в», перекладають «за», хоча в грецькому оригіналі вжито різні слова: ен, що означає «в» і визначає місцеперебування, і ката, що означає «під» або «за» і визначає дію «відповідно до» чогось. Тому я хотів би трохи розкрити це в простому й доступному стилі.

Отже, існує два царства. Одне царство називається царством Плоті, відоме також під іменами «Темрява» і «Гріх», і править там диявол і смерть. У цьому царстві діє закон під назвою «гріх і смерть», що означає: згрішив — помер. Друге ж царство називається царством Духа, відоме також під іменами «Світло» і «Праведність», і править там Цар царів Ісус і життя. У цьому царстві також існує закон, який називається «закон Духа життя», що означає: прийняв духа — живеш. Спочатку всі жили в царстві Плоті, і єдиний шлях потрапити з царства Плоті в царство Духа — це виконати Божий Закон, відомий як 10 заповідей або Закон Мойсеїв, не порушивши при цьому жодної заповіді. На жаль, усі мешканці царства Плоті були тілесні, а Божий Закон духовний, тому ніхто не міг його виконати, і всі вмирали.

Але Бог, суть Якого — любов, хотів, щоб мешканці царства Плоті жили разом із Ним у царстві Духа. Це, здавалося б, нездійсненне завдання Він розв’язав, пославши Свого Сина, Який, будучи людиною духовною, став тілесним, щоб виконати Божий Закон, померти в царстві Плоті й воскреснути в царстві Духа за мешканців царства Плоті, давши їм шлях з одного царства в інше. Тепер кожен мешканець царства Плоті, приймаючи Духа через віру, автоматично потрапляє [помирає в одному й народжується знову в іншому] з царства Плоті в царство Духа. Принадність життя в царстві Духа полягає в тому, що кожен мешканець цього царства угодний Цареві й відповідно може отримувати від Нього все, що забажає, і до того ж безкоштовно. Чим вам не рай? :-)

«А якщо мешканець царства Духа почне поводитися як шибеник, він потрапить назад у царство Плоті?» Щоб повернутися назад, треба померти в царстві Духа й народитися заново в царстві Плоті, але оскільки в царстві Духа смерті не існує, а тільки життя, то й дороги назад теж немає. «Отже, тепер можна погано поводитися, і ніхто не відшльопає?» Оскільки Цареві царства Духа угодні ті, хто в ньому просто живе, а не те, як вони поводяться, то ніхто тут не шльопає, а тільки роздають подарунки. Інша річ, якщо мешканець царства Духа все ще вірить, що догодити Цареві можна, тільки якщо добре поводитися й намагатися виконати Його Закон, який діє лише в царстві Плоті, тобто поводитися як мешканець царства Плоті, або чинити за плоттю, — тоді він постійно буде сумний, засмучений і завжди житиме в страху. Але коли він дізнається й повірить, що в царстві Духа, у якому він живе, існує інший закон, закон свободи, або духа життя, то він прийматиме духа й житиме в радості й мирі. Адже ми не взяли духа неволі знов на страх, але взяли Духа синівства, що через Нього кличемо: „Авва, Отче!“ — Тату! [Рим.8:15].

„Ото Я та діти, яких Бог Мені дав“. [Євр.2:13]