У християнських колах існує таке розуміння, що Бог дав Закон, щоб через нього грішник дізнався, що він грішник, і покаявся. Усе це вийшло з нерозуміння вірша з Послання до галатів, де сказано, що Закон був виховником до Христа. [Гал.3:24] Наступний вірш пояснює: „А як віра прийшла, то вже ми не під виховником“. [Гал.3:25] Коли віра прийшла? 2000 років тому.

Навіщо ж тоді Бог дав Закон? У 7-му розділі Послання до римлян Павло пояснює, що заповідь дано, щоб оживити в людині гріх і щоб цей гріх потім убив її. А потім оживити [воскресити] людину разом із Христом і посадити праворуч Бога, але вже без гріха. Закон виконав свою роботу — гріх убив усіх на хресті, і тепер, приймаючи Христа вірою, ми живемо разом із Ним. [2Кор.5:14-17]

Отож, якщо ви воскресли з Христом, то шукайте того, що вгорі, де Христос сидить праворуч Бога. Ви вмерли для цього світу, і ваше життя сховане з Христом у Бозі. [Кол.3:1,3]